Анотація. У статті розкрито співвідношення понять «лідер» та «керівник». Виділено підходи щодо вивчення лідерства, а також якості та риси характеру ефективних лідерів.

Ключові слова: лідер, керівник, керівництво сучасним підприємством, лідерські якості.

Аналіз останніх досліджень. У багатьох психологічних дослідженнях та наукових працях з менеджменту для характеристики лідерських якостей керівників, науковці використовують різноманітні підходи щодо оцінки особливих якостей керівника,які притаманні організаторським здібностям. А саме, проблема лідерства як складного явища вивчається філософами, психологами, менеджерами. Поняття “лідер” та якості лідера розкрито в працях Ж. Блондель, Г. Альтмана, У. Беннісса, Дж. Бойетт. Значення лідерства для управління довели Виханский О.С., Наумов, Е. Демінг, П. Друкер, А. Зуб, Т. Конті, І. Ладанов, С. Смирнов, Логунова М. М.

Метою статті є визначення підходів щодо оцінки лідерських якостей керівництва на сучасних підприємствах.

Викладення основного матеріалу статті. Проблема лідерства ще з початку ХХ ст. дедалі частіше привертає до себе увагу, особливо в нестабільні періоди розвитку економіки та соціально-трудових відносин. На сучасному етапі в практиці роботи кращих підприємств при оцінюванні якостей праці керівника враховується рівень і якість виконання ним таких основних ролей, кожна з яких складається з комплексу лідерських функцій керівництва.

Лідерство є невід'ємною характеристикою керівника, істотно впливає на якість керівництва трудовим колективом і навіть на рівень кваліфікації підлеглих працівників. Головною властивістю лідерства є здібність керівника до самостійного прийняття рішень, адже тільки лідер може взяти відповідальність на себе за прийняті рішення, за результати їх виконання. Від керівника трудового колективу залежить багато що, – він не тільки приймає рішення, але і відповідає за робочий клімат, атмосферу, настрій колективу. Лідерські якості керівника як захисника інтересів членів колективу вимагають від нього вмілого поєднання у своїй роботі власних і колективних інтересів. Сьогодні підприємства прагнуть максимально реалізувати свій бізнес-потенціал, але ефективно керувати системою, що орієнтована на досягнення високих показників,може тільки керівник-лідер.

До критеріїв ефективності керівника Д. Осборн та Т. Геблер зараховують такі, як: уміння стимулювати до дій, належати громаді, бути конкурентоспроможним, орієнтуватися на місію організації, орієнтуватися на клієнта, бути підприємливим, бути завбачливими, орієнтуватися на ринок, бути децентралізованим [6]. Лідерство також виступає одним із головних чинників підвищення ефективності управління. Найкращі лідери ті, які забезпечують інтелектуальне лідерство, що передбачає вміння аналізувати пропозиції та ідеї інших; ті, що не тільки мають знання, ай можуть ними поділитись.

Важливою складовою, яка впливає на потенціал менеджера, є його компетентність. Від рівня професійної компетентності менеджерів залежить якість та своєчасність виконання поставлених завдань у сфері планування, організації пошуку й добору, розміщення, адаптації, оцінки, стимулювання, руху, розвитку персоналу. Тому вимоги до управлінців повинні бути сформовані так, щоб вони відповідали сукупності компетенцій співробітника, які мають бути відображені в професіограмах, психограмах, картах компетенцій, кваліфікаційній карті тощо. У цих документах у повному обсязі потрібно прописати бажаний перелік якостей, необхідних претенденту для виконання посадових обов’язків [3].

Як слушно зазначає Ж. Блондель,"лідерство так само старе, як і людство, воно універсальне й неминуче. Воно існує скрізь: у великих і в малих організаціях, у бізнесі та в релігії, у профспілках і в благодійних організаціях, у компаніях і університетах. Лідерство за своїми намірами та цілями є ознакою номер один будь-яких організацій [1, с. 7]. Лідерство - це відносини домінування і підкорення, впливу й наслідування в системі міжособистісних і групових відносин [5].

Відповідно до визначення поняття лідерства використовують два критерія поведінки лідера:

1) ступінь врахування фактора динаміки поведінки лідера. Критерій динаміки поведінки характеризує підхід до вивчення лідера: або з позиції статики (аналіз лише тільки наявності певних постійних якостей, необхідних лідеру); або з позиції динаміки (аналіз зразків поведінки, певних дій лідера);
2) ступінь врахування фактора ситуаційності. Критерій ситуаційності характеризує підхід до вивчення лідера: або з позиції універсальності (виділення єдиного найкращого способу впливу); або з позиції ситуаційності (для забезпечення ефективного лідерства слід враховувати зміну ситуації) [7]

На рис.1 зображено матрицю, в якій виділені чотири типи підходів до вивчення лідерства:

 
Працівники підприємства хочуть, щоб лідером була людина рішуча, вони повинні бути впевнені в тому, що підприємство і вони знаходяться в надійних руках. Лідери повинні швидко реагувати на всі зміни як у зовнішньому,так і у внутрішньому середовищі.

Саме керівник є провідною фігурою процесу керівництва. Керівництво, в свою чергу,– це процес взаємодії керівника з іншими людьми, в результаті якого забезпечується їхня активна та скоординована участь у досягненні мети управління [4, с. 9].

За результатами чисельних досліджень теорії особистих якостей були виділені такі якості і риси характеру, які найчастіше демонстрували ефективні лідери (табл. 1):

Аналіз робіт, в яких досліджуються лідерські якості, дозволяє виділити групи якостей, що характеризують відповідні типи лідерства:

• для інтелектуального лідерства – це більша швидкість інтелектуальних процесів, ерудиція, привабливість для оточення, справедливість в оцінці інших, товариськість;
• діловому лідерству притаманні уміння знайти ефективний підхід, уміння примусити і водночас готовність надати допомогу;
• практичне лідерство базується на перевагах у практичній сфері взаємодії – лідер-практик виступає як організатор групової діяльності і при цьому виявляє такі свої особистісні якості як сміливість, впевненість у своїх діях, здатність досягати поставленої мети шляхом розподілу обов’язків і контролю за ходом її досягнення.

Отже, підвищуючи ефективність роботи установи, необхідно звернутися до особистості керівника. Розвиваючи і вдосконалюючи особисті якості керівників, змінюючи стиль керівництва, можна підвищити ефективність роботи .

Висновки. Лідерство є невід'ємною характеристикою керівника, особливо впливає на якість керівництва трудовим колективом і навіть на рівень кваліфікації підлеглих працівників. Сучасний керівник повинен постійно вдосконалюватись,а також розвивати трудовий потенціал підлеглих, мотивувати працівників до ефективної співпраці.

Список використаних джерел

1. Блондель Ж. Політичне лідерство. Шлях до всеосяжного аналізу / Ж. Блондель. - М.: Рос. акад. упр., 1992. - 135 с.
2. Виханский О.С., Наумов А.І. Менеджмент: Підручник, - 3-е вид. - М.: Гардарика, 2010. – 320 с.
3. Діденко Н. В. Роль менеджменту персоналу при здійсненні організаційних змін / Н.В.Діденко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010 – №6, T. 2.
4. Ірхін Ю.Б. Професіограма керівника органу (підрозділу) внутрішніх справ: Практичний посібник. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, ДП «Друкарня МВС», 2007. – 35 с
5. Логунова М.М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності / М.М. Логунова. - К. : Центр сприяння інституц. розвитку держ. служби, 2006. - 196 с.
6. Стратегический менеджмент / [под ред. А.Н. Петрова]. – СПб. : Питер, 2006. – 496 с.
7. Соболь С., Багацький В. Менеджмент [Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.]. - Київ, 2005. – 229 с.

Інформація для цитування: Возна М.В., Миронов Ю.Б. Підходи до оцінки лідерських якостей керівника // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2014/04/vozna.html