Анотація. У статті розглянуто особливості окремих процесів розробки, прийняття і виконання рішень інноваційної діяльності лікарні. Теоретична і аналітична складові дослідження стосуються різноманітності управлінських рішень, технологій та методів ухвалення. Наведено реальні пропозиції для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень в умовах обмеженості інноваційної ініціативи комунального медичного закладу.

Ключові слова: інновації, інноваційний менеджмент, інноваційні процеси, прийняття управлінських рішень, ефективність рішення, медична установа.

На сучасному етапі ринкових відносин у діяльності медичних організацій виникають складні проблеми, на якість управління впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники, тому ефективність менеджменту залежить від рівня виваженості та обґрунтованості ухвалених рішень. Оскільки рівень економічного управління медичними закладами не завжди відповідає сучасним вимогам, ухвалені рішення часто недостатньо обґрунтовані, недосконалими залишаються структура і методи управління, що й зумовлює актуальність даного дослідження.

Внаслідок різноманітності аспектів управлінських рішень науковці зосереджуються лише на окремих з них: економічних, соціальних, правових, кібернетичних, математичних, організаційних, інформаційно-технічних. Ретельно досліджували проблематику Карданська Н.В., Фатхутдінов Р.А., Хміль Ф.І. та інші. Інноваційним аспектам рішень увагу приділено Краснокутською Н.В., Микитюком П.П., Пересадою А.А. та іншими. У той же час, у сфері охорони здоров’я сфера інновацій науковцями вивчена ще недостатньо. Отож, метою написання статті стало вивчення особливостей процесів розробки, прийняття і виконання інноваційних рішень у медичному закладі та знаходження можливих шляхів удосконалення цих процесів у Хмельницькій обласній психіатрічній лікарні №1.

Викладення основного матеріалу. Прийняття рішення є одним з головних інструментів розроблення й реалізації ефективної концепції інноваційного менеджменту. В інноваційній сфері вони є інтеграційним компонентом інноваційного менеджменту, виявляючись в усіх його предметних функціях (табл. 1).

Рішення – це організована реакція на проблему, що виникла. Перший етап прийняття рішення спрямовано на визначення проблеми. Визначення і формулювання проблеми дозволяє менеджеру ранжувати її у ряд інших проблем. Розглядаючи питання, чи включати рішення у коло важливіших функцій менеджменту, спостерігається дві основних точки зору. Прихильники першої вважають, що рішення можна вважати функцією менеджменту [9, с. 64-67], інші практики [3, с. 162] переконані, що управлінське рішення – це зв’язуючий процес між всіма функціями подібно до інформації та комунікацій. Ми більше схиляємось до думки, що рішення – це звичайний процес. Адже реалізації кожної без винятку управлінської дії передбачає ухвалення певних рішень (табл. 2).

Хмельницька обласна психіатрична лікарня № 1 (ХОПЛ №1) підпорядкована Обласному управлінню охорони здоров’я Хмельницької ОДА. Місія лікарні полягає у забезпеченні доступності психіатричної допомоги населенню, розвиток і впровадження технологій підвищення якості психічного здоров’я суспільства.

Впродовж років незалежності України лікарня постійно розвивається. Окрім зміцнення і нарощування матеріальної бази, поліпшується лікувально-діагностична робота, знайдені джерела отримання дешевших продуктів для харчування хворих, покращився стан з придбанням м’якого інвентарю.

Оскільки неможливо охопити рішення, що ухвалювалися або розроблялися всіма працівниками управлінського персоналу ХОПЛ №1, ми зосередили увагу на рішеннях адміністрації. Кожний керівник використовує власну систему правил (планом вирішення завдання), за якою ухвалює рішення. Ефективність і складність залежатимуть від структури ситуації, за якою приймається рішення, уявлення про неї, здібностей того, хто готує і ухвалює рішення.

Стаціонар обслуговує в рік близько 7 тис. хворих. У лікарні, крім загальнопсихіатричних, функціонують відділення: дитячої психіатрії, інфекційно-туберкульозне, 2 відділення межових станів, соматогеронтологічне, судово-психіатричної експертизи, реанімації. До складу керівників входять головний лікар, два заступники (з лікувальної роботи і експертних питань), 14 завідувачів відділень, головний бухгалтер, завідувачі лабораторії, консультативної поліклініки, аптеки, складу, господарської частини. Керівники розподіляють роботу, слідкують за її виконанням, дають вказівки. Управлінські рішення в межах компетенції приймають переважно одноосібно, що забезпечує швидкість та чіткість їх прийняття та виконання. Кожного понеділка проводяться розширені наради за участі усього управлінського персоналу лікарні. Крім того, у кожному відділенні завідувач проводить з персоналом щоденні п’ятихвилинки, на яких ухвалюються колегіальні рішення в межах діяльності відділення. Рішення, які стосуються управління лікарнею як комплексом, приймаються на нарадах, засіданнях за участі експертної комісії відділу охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації.

За характером цілей перспективних рішень приймається дуже мало, більшість є поточні та оперативні. Це зумовлено тим, що перспективні рішення приймаються міністерством та обласним відділом охорони здоров’я. Технологія рішень поточного характеру відпрацьована, щодо оперативних рішень, вважаємо, що суттєвим недоліком є їхня недостатня формалізація. Більшість оперативних вказівок керівники надають підлеглим в усній формі, документально не підтверджуються, що призводить до збоїв на етапах виконання і контролю. За масштабом здійснення глобальні рішення, не приймаються, а здебільше – локальні. За характером питань, поставлених у рішенні, ухвалюють організаційні, економічні, соціальні рішення.

За ступенем новизни ухвалюються зазвичай стандартні рішення. За способом обґрунтування лише у бухгалтерії приймаються переважно рішення, які засновані на економічних, математичних, технічних розрахунках, а також раціональні, які обираються на основі альтернативних варіантів. За способом передавання рішення поширені як письмові, так і усні. Що стосується лікувальних та лікувально-діагностичних відділень, то у них застосовуються, в основному, інтуїтивні рішення, що обумовлено складними і часом непередбачуваними умовами (наприклад, поступлення тяжкого хворого або смерть пацієнта). З іншого боку, феномен прийняття інтуїтивних рішень керівниками лікувальних відділень можна також пояснити відсутністю або недостатністю у них спеціальних знань з адміністрування, оскільки це зазвичай висококласні спеціалісти-медики, а не спеціально наймані менеджери.

У той же час, на керівників лікувально-діагностичних відділень покладено дуже багато обов’язків із ведення медичної документації, яку потрібно складати таким чином, щоб при роботі з нею спеціалісти вузького профілю могли легко зорієнтуватися, зрозуміти зміст і логіку лікувальних заходів, рекомендованих чи здійснених колегами (позитивний варіант медичної карти ІПСО – стандартизованої форми для призначень і обстежень пацієнта, це стандартна форма рекомендованого плану лікування з переліком основних процедур за різними спеціалізаціями). В 2009 р. ці процедури були дещо удосконалені за рахунок запровадження комп’ютерної форми обліку, що дозволило лікарям отримати можливість швидкого вибору індивідуального плану лікування, автоматизувати щоденники виконаних процедур, формалізувати певним чином гарантійні зобов’язання лікаря.

Для адекватного забезпечення процесу управління необхідною інформацією на основі прийнятих інформаційних моделей створюються відповідні інформаційні системи. Система інформаційного забезпечення проектується не під кожну функцію, а під комплекс функцій, пов’язаних між собою послідовними зв’язками на основі єдиних даних. Відповідно до функціонального підходу, лікувальні відділи та допоміжні підрозділи ХОПЛ №1 самостійно організують операції збирання та обробки інформації, спираючись на власне документування, методи формування інформації, канали зв’язку й архіви. Особлива увага приділяється веденню медичної документації щодо перебігу хвороб, а також щодо витрачання лікарських засобів та нарковмісних середників.

Отож, одна з найважливіших функцій керівників відділень лікарні полягає у тому, що вони повинні постійно ухвалювати рішення. Вони можуть бути дуже простими, та водночас дуже важливими, але рішення завжди повинні бути послідовними. Ухвалення рішень в ХОПЛ №1 можна розглядати як процес виконання функцій, що передбачає аналіз проблеми, розробку альтернатив та вибору найкращого варіанта. Для прийняття будь-якого рішення керівник має вміти аналізувати і розставляти пріоритети. Він також повинен знати, як правильно делегувати ці рішення своїм підлеглим. У той же час, негативно впливають на ефективність рішень такі зовнішні чинники, як надмірний адміністративний тиск, відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та місцевому рівнях, нестача оперативної інформації і внаслідок цього – зменшення ефективності співпраці між суб’єктами комунікацій.

Для підвищення якості рішень рекомендуємо використовувати ширший арсенал відповідних методів. Інноваційні зміни можуть стосуватися вирішення практичних проблем, які розв’язують із застосуванням методів математичного програмування, економіко-математичного моделювання, системного аналізу та експертних оцінок. Вибір критерію оцінки варіантів рішення управлінської задачі – це стратегічне рішення, від якого залежить вихід багатьох наступних рішень. На наш погляд, в управлінні інноваціями у ХОПЛ №1 доцільно застосовувати один з наступних критеріїв: максимальної обережності, надзвичайного оптимізму, орієнтація на середнє рішення або мінімізація великого ризику.

Консультативно-діагностичний центр варто розглянути як базовий заклад для визначення необхідності проведення планового стаціонарного лікування. Потрібно також розробити програму співпраці із обласним Центром та використати можливості програмно-цільового методу у фінансуванні закладів охорони здоров’я.

Висновки. В Україні лікарні не є незалежними організаціями, тому вони не можуть самостійно здійснювати ефективне управління своїми ресурсами в сфері розподілу бюджетних коштів, приймати інвестиційні рішення та здійснювати кадрове планування. Проте, ХОПЛ №1 має право і може здійснювати щоденне управління своєю діяльністю, примати окремі рішення, розробляти довгострокові плани діяльності. Все це є важливим для нормального функціонування лікарні та рекомендується для підвищення ефективності та сталого розвитку госпітального сектору. Тому також важливо відокремити відповідальність управлінця від відповідальності лікаря. В Україні, в більшості випадків, головний лікар є відповідальним як керівник за управління, а також як провідний лікар за лікувальний процес. Попри позитивні риси такої організації, вона має і певні недоліки, пов’язані із значним перенавантаженням керівного складу лікарні. Адже керівники повинні бути обізнаними не лише в управлінських функціях і в організації лікувальних процесів, але і у власне лікувальних протоколах надання психіатричної допомоги, медичних стандартів, фармакологічних властивостях застосовуваних у відділенні медичних середників.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про інноваційну діяльність” № 40-IV від 04.07.02. – Доступний з: http://www.rada.gov.ua/21248/12/.
2. Закон України «Про психіатричну допомогу».- К.: Сфера, 2000.- 50 с.
3. Карданская Л.Н. Принятие управленческого решения. Учебник. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 407 с.
4. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
5. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 295 с.
6. Портфельне інвестування: Навч. посібник / А. А. Пересада, О. Г. Шевченко, Ю. М. Коваленко, С. В. Урванцева. — К.: КНЕУ, 2004. — 408 с.
7. Скрипко Т.О. Інноваційний менеджмент: Підручник / Т.О.Скрипко. – К.: Знання, 2011. – 428 с.
8. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения: Учебник для вузов. – М.: ЗАО Бизнес-школа «Интел-синтез», 1998. – 311 с.
9. Хміль Ф. І. Основи менеджменту. – К: Академвидав, 2003. – 608 с.

Інформація для цитування: Фандуль Ж.О. Зміст, процеси розробки, прийняття і виконання рішень інноваційної діяльності лікарні // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2013/01/fandul.html