Анотація. Мотивація розглядається як важіль стратегічного розвитку та як чинник успішної діяльності підприємства. Визначено критерії застосування матеріального та нематеріального стимулювання працівників у сучасних умовах.

Ключові слова: мотивація, стимулювання, матеріальна мотивація, нематеріальна мотивація, заохочення.

Актуальність проблеми. Зміни в економічному та політичному житті нашої країни, що відбувалися протягом останнього десятиріччя, зумовили необхідність адаптації українських організацій до нових умов господарювання, пошуку нових ринкових механізмів управління. Одним з основних ресурсів організації, які визначають її ринкову стійкість, ефективність функціонування та перспективи стратегічного розвитку, є персонал. У свою чергу успіх діяльності будь-якої організації залежить від уміння керівника правильно змотивувати працівників.

Результати дослідження. Управління персоналом включає в себе багато складових: насамперед, це кадрова політика, взаємовідносини в колективі, соціально-психологічні аспекти управління. Ключове ж місце займають визначення способів підвищення продуктивності праці, творчої ініціативи, а також стимулювання і мотивація працівників. Можна довго говорити про мотивацію персоналу, про премії, бонуси та заохочення. Директор - людина, яка може проявити людське відношення до всіх співробітників, приділяти їм увагу, хвалити, коли потрібно, і створювати ефект “невеликої сім`ї”. При цьому можна і не розпускати колектив, але працювати над його загальним духом. Більшість наших директорів не находять часу і сил, щоб працювати з людьми. Велика частина з них, просто недооцінює важливість такої роботи, а це також може бути стимулом до більш кращих результатів частини працівників.

На сьогоднішній день існує два підходи до мотивації персоналу, коли члени колективу насправді працюють з максимальним натхненням, рвінням та віддачею. Це матеріальна і нематеріальна мотивація [1].

Матеріальна мотивація - це найбільш очевидний спосіб винагороди працівників, вона включає в себе всі види грошових винагород – підвищення зарплати, бонуси до зарплати, цінні грошові подарунки, грошові виплати та соціальний пакет працівникам (страховки, пільги),які надає підприємство в доповнення до “живих грошей” [3].

Також ефективною формою матеріального заохочення є одноразові премії та винагороди.

Поряд з матеріальним заохоченням використовується система нематеріального стимулювання персоналу, яка підсилює позитивний вплив матеріальної мотивації і дає змогу одночасно задовольнити різні потреби працівників. До нематеріальної мотивації можна віднести такі види заохочень, як просування по кар`єрі, подяки, грамоти, медалі, спеціальні звання, а також навчання, підвищення кваліфікації, обіди, путівки та ін. Похвала, як самий простий засіб модифікації поведінки, з успіхом використовується в багатьох підприємствах. Іноді, визнання працівника керівництвом та підвищення його морального статусу в колективі ефективніше діє на його продуктивність праці, ніж матеріальна винагорода.

Не зважаючи на те, що в сучасному суспільстві особлива увага приділяється матеріальному аспекту винагороди праці, на мій погляд нематеріальна мотивація, більш важлива, ніж матеріальна. Гроші дозволяють залучити і утримувати співробітників лише на деякий час, тоді як нематеріальна мотивація надихає їх на досягнення найкращих результатів тривалий час, дозволяє їм максимально розкрити і реалізувати свій потенціал.

В теперішній час та в умовах кризи керівникам варто звернути увагу саме на нематеріальну мотивацію, адже зараз не кожне підприємство може собі дозволити надавати та суттєво підвищувати матеріальні винагороди. Також слід пам`ятати, що потреби можна задовольнити винагородою, давши людині те, що вона вважає для себе цінним. Але в понятті “цінність” різні люди вкладають неоднаковий сенс, а отже , розрізняються і їх оцінки винагороди. Наприклад, для однієї людини , можливо , декілька годин відпочинку в колі сім’ї вагомішим для себе , ніж гроші , які він отримає за наднормову роботу на благо організації. А це означає , що до кожного працівника мають бути використанні індивідуальні засоби мотивації, звертаючи увагу на його бажання .

Сучасному керівникові важливо знати баланс між матеріальною та нематеріальною мотивацією.

Отже, мотивація праці - це цілеспрямоване спонукання працівника до високоефективної праці шляхом стабільного впливу на його потреби , інтереси , цілі; це сукупність чинників, які спонукають людей поводитись певним чином. Вона важлива для менеджерів, оскільки разом із здібностями і чинниками середовища визначає індивідуальне виконання роботи.

Висновок. За результатами дослідження можна впевнено стверджувати, що мотивація на підприємстві є одним з рушійних важелів стратегічного розвитку. Комплексне використання різних видів мотиваційних процесів задовольнить намагання працівника поліпшити свій добробут, спонукає його до активної трудової діяльності, підвищення якості своєї роботи, повної реалізації свого трудового потенціалу, більшої результативності та креативності праці. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

Список використаних джерел

1. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу : Навчальний посібник / А. М. Колот. - К. : КНЕУ, 1998. - 244 с.
2. Маслоу А. Мотивация и личность / Абрахам Харольд Маслоу ;
[пер. с англ]. – СПб. : Евразия, 1999. – 478 с.
3. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; [пер. с англ]. – М.: Дело, 1997. – 704 с.
4. Орбан-Лембрик Л. Е. Основи психології управління : Монографія / Л. Е. . Орбан-Лембрик. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 426 с.
5. Хміль Ф.І. Основи менеджменту : Підручник / Федір Іванович Хміль. – К. : Академвидав, 2003. – 608 с.

Інформація для цитування: Новосядлова А. Компетентна мотивація – ключ до успіху підприємства // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2013/12/novosyadlova.html