Анотація. Розглянуто процес розробки і прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано основні положення та етапи технології прийняття та реалізації управлінських рішень.

Ключові слова: управлінське рішення, технологія, процедури, діагностика, аналіз, контроль, оцінка.

Постановка проблеми. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень підприємством є ключовим аспектом діяльності будь-якого підприємства. Тому аналіз процедур та етапів техології цього процесу є актуальним для подальшого вирішення управлінських проблем.

Ступінь розроблення проблеми. Кількість наукових праць з дослідження технології прийняття та реалізації управлінських рішень - досить значна. Це роботи таких авторів, як: Хміль Ф.І., Русінов Ф.М., Мескон М.,Тейлор Ф., Кабушкін Н.І. та інших.

Кабушкін Н.І. Визначає процес прийняття та реалізації управлінських рішень як складний та багатосторонній механізм менеджменту. Він включає ряд стадій та опрацій,кількість та зміст яких визначає керівник.

Мескон А. зазначав, що керівникові дуже важливо мати упевненість в тому, що процедура ухвалення рішень насправді правильна і бажана. Очевидно, якщо запрограмована процедура стає невірною і небажаною, рішення, прийняті з її допомогою, будуть неефективними, а керівництво втратить пошану своїх працівників і тих людей поза організацією, на яких рішення, що приймаються, позначаються.

Мета та цілі даної статті. Полягають в необхідності систематизувати вже відомі вчення про механізм прийняття рішень взагалі і виділити його специфіку в менеджменту. А також обґрунтувати технологію прийняття та реалізації управлінських рішень у ситуаціях виняткової складності шляхом використання наукового підходу до процесу прийняття рішень.

Основний матеріал дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства ефективна діяльність будь-яких підприємств та організацій в значній мірі залежить від своєчасного вирішення питань, що в тій або іншій мірі пов’язані з цілою низкою чинників які впливають на соціально-економічну систему. Тому вирішення даних проблем пов’язано з процесом прийняття управлінських рішень, від яких залежить якість та ефективність управління підприємством в цілому.

Прийняття рішень – складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність ухвалення рішення пронизує усе, що робить керуючий, формуючи цілі і процес їх досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливо для всіх, хто хоче процвітати в мистецтві керування [2, с.149].

Рівень економічного управління на підприємствах не завжди відповідає сучасним вимогам, ухвалені рішення часто недостатньо обґрунтовані, також недосконалими залишаються структура і методи управління. Це лише невелика частка тих недоліків, що мають місце.

Технологія дозволяє раціонально використовувати час, матеріальні та трудові ресурси. Отже, потреба в технологіях з'являється тоді, коли виникає необхідність у раціональних (з погляду ефективності) діях у керуванні соціальними процесами.

Кожен вид проблеми вимагає свого шляху вирішення. Однак повсякденний обсяг роботи керівника будь-якого рівня не дозволяє йому відводити окремий час для вироблення нових напрямків дій для кожної проблеми. Саме тут криється важливість і необхідність використання попередньо визначеної технології [1, с. 140].

Якщо ж проблемна ситуація значно складніша, фактори не так очевидні, а вирішення її є неоднозначним, процес прийняття рішення вимагає структуризації, що дозволить визначити етапи і процедури, спрямовані на її вирішення. Більш детальна схема процесу розробки і прийняття управлінського рішення представлена на рис. 1., де в складі основних етапів визначені процедури, що є необхідними для реалізації кожного етапу.

 
Згідно рис. 1. проаналізуємо детальніше кожен з етапів процесу прийняття та реалізації управлінських рішень.

Прийняття рішення висуває високі вимоги до компетенції і особистих якостей осіб, що приймають рішення. Керівник обирає альтернативу з найсприятливішими загальними наслідками. Цей процес досить складний і багатогранний, а також залежить від кваліфікації керівника, його стилю керівництва, ситуації, культури організації та інше [7].

Найбільш визнаним підходом до прийняття управлінських рішень є дотримання процедури і виконання таких обов’язкових дій (див. рис. 2.):

 
В основі цього класичного підхіду лежить розробка альтернативних рішеннь, їх оцінка і відбирається альтернатива з найбільш сприятливими загальними наслідками. Зрозуміло, що простий вибір напрямку дій має невелику цінність для організації, окрім вибору прийнятного рішення повинно бути ефективно реалізоване [6].

Прийняте рішення потребує розробки чіткого плану дій, який би визначав і узгоджував конкретні заходи, терміни і напрями роботи щодо його реалізації. Доцільним є розробка плану-графіку реалізації рішення з чітко виділеними в ньому основними етапами цього процесу і відповідальними особами. Якщо рішення носить масовий характер то план-графік можна вивішувати на видному місці. Якщо рішення є поточним, то керівнику корисно складати для себе короткий план-графік його виконання.

Реалізація рішення. Процес не закінчується вибором альтернатив, на стадії реалізації вживаються заходи щодо конкретизації рішення і доведення його до виконавців, тобто цінність рішення полягає в тому, що воно реалізоване.

Організація виконання прийнятого рішення полягає в активному використанні механізму стимулювання і відповідальності шляхом переконання, спонукання і примушування виконавців. Вибір засобів впливу на виконавців залежить від важливості і терміновості рішення, особистих якостей виконавців [5, с.242-243].

З моменту доведення рішення до виконавців розпочинають етап контролю за виконанням рішення. В процесі контролю виявляються відхилення і вносяться поправки, що допомагають реалізувати рішення повністю. За допомогою контролю встановлюється так званий зворотний зв'язок між керуючою і керованою системами.

Для оптимальної оцінки слід перевірити ефективність управлінських рішень, наприклад за показниками використання основних факторів виробництва: робочої сили, землі, технічних засобів. При цьому слід враховувати соціальні та психологічні аспекти проблем, оскільки заходи вдосконалення організації праці, виробництва i управління повинні сприяти не тільки збільшенню виробництва споживчих вартостей, економії живої i уречевленої праці, а й поліпшенню психологічного клімату, взаємовідносин у колективі, зростанню задоволеності від праці [4, с.10].

Отже, управлінське рішення як специфічний вид діяльності людини в процесі управління можна уявити в вигляді послідовності певних операцій. Це перш за все розробка варіантів дій, вибір варіанту, його прийняття, (затвердження) і реалізація. Рішення виконують надзвичайно складний комплекс робіт, дій, операцій, який є однією з основних органічних загальних функцій менеджменту.

Список використаних джерел

1. Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навч. посіб. для студ. вищих закл. освіти. / В.О. Василенко - К.: ЦУЛ, 2003.-419с.
2. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: учеб. пособ. для вузов. / Н.И. Кабушкин – Мн: Новое знание, 2002. – 336c.
3. Мескон М.Х. Основы менеджмента: пер. с анг. под ред Евенко Л.И. / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури – M.: Дело, 2000. - 704 с.
4. Сопільник О.В. Технологія прийняття управлінських рішень: навч. посібник/ О.В. Соопільников Дніпропетр. Нац. ун-т. Ін-т. довуз. підгот. та післядип. освіти. – Д.: РВВДНУ, 2002.-108с.: іл.
5. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: підручник вид. 2-ге, випр., доп. / Ф.І. Хміль. – К.: Академвидав, 2007. – 576с.
6. http://ukrbukva.net
7. http://readbookz.com

Інформація для цитування: Грішин М.С. Технологія прийняття та реалізації управлінських рішень // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2014/01/grishyn.html