Будь-яка подія в історії людства, держави чи організації - це ланцюг послідовних дій залучених в даний процес людей. Цікавим є те, що все, що відбувається, має свої передумови для прояву прихованих в кожному соціальному інституті механізмів еволюції або руйнування. Тобто кожна організація в своєму потенціалі має тенденції як до розвитку, так і до розпаду.

Рушійним началом завжди виступають причини, іноді одна причина є відправною точкою для ланцюга дій. Саме цей ланцюг ми можемо іменувати «ходом подій», який можна поділити на етапи. На кожному з них провідну роль відіграють ті чи інші рушійні сили. Кожна подія або дія має також свої наслідки, які є передумовами в подальшому ланцюзі подій. У кожній дії ми можемо виділити певні особливості і характерні риси. Ось найбільш простий варіант опису внутрішньої складової механізму управління.

Кожна організація проходить основні етапи існування: народження, становлення, розвиток, занепад та руйнування. Але як це неодноразово підкреслювали у своїх працях вчені, які вивчають менеджмент, всі ці етапи є частинами однієї лінії розвитку, і на кожному витку еволюції соціальна організація виявляється на більш високому щаблі.

Сучасні технології здійснення менеджменту базуються на науковій основі. Технологія менеджменту - це один з його проявів, така організація діяльності, при якій практичному впровадженню конкретних заходів передує ретельний науковий аналіз трудових процесів та умов їх виконання, а самі практичні заходи базуються на досягненнях сучасної науки і передової практики. Технології менеджменту розглядаються в роботах зарубіжних авторів С. Кароля, Д. Макгрегора, Г. Малковича, М. Портера, Дж. Різь, Г. Тосі та інших.

Дослідники в галузі менеджменту організації підкреслюють, що вимір та оцінка ефективності є необхідними для кожної організації (як приватного, так і державного секторів). Це, на їхню думку, дозволяє активно впливати на даний стан і тенденції розвитку, визначати найбільш важливі фактори ризику, планувати подальше удосконалення діяльності організацій. Підкреслюється також роль вимірювачів ефективності як індикаторів здоров'я організації.

Поняття «ефективність менеджменту», яке лежить в основі визначення політики нового державного управління, передається двома ключовими термінами: efficiency - співвідношення між обсягом випуску і ресурсами, які потрібні для його вироблення (здатність виробляти бажаний результат - ефект) і effectiveness - вимірювання ступеня досягнення організацією її цілей, що характеризує успішність роботи виконавця і взаємин із зовнішнім середовищем, які мають суттєвий вплив на розвиток організації (означає наявність високого рівня результату - ефекту).

Під динамічним станом слід розуміти етап становлення організації чи перебування її в стадії внутрішнього конфлікту - реформування, якогось зовнішнього конфлікту - конкурентної боротьби з іншими організаціями. Акцентуємо увагу на тому факті, що даний стан є найбільш подібним до стану війни. І кожен, хто починає свою справу або намагається вирішити вже існуючий конфлікт, повинен ясно і безапеляційно усвідомлювати ту мету, до якої прагне і досягнення якої є бажаним. Можливо, дана мета перебуває поза організацією, а можливо, навіть в роботі персоналу команди і безпосередньо керівника, тобто у внутрішньому середовищі.

Ми можемо констатувати, що впровадження оргтехніки та комп'ютеризація якісно змінюють організацію діяльності, створюють передумови для більш ефективного використання роботи людей. Застосування техніки надає можливості для переміщення людської енергії в сферу інтелектуальної і організаторської діяльності, дозволяє якісно перебудувати саму технологію менеджменту. Так, впровадження оргтехніки служить причиною централізації інформаційно-аналітичної роботи. Це викликано як інтересами продуктивного використання техніки, так і необхідністю зосередження інформації у тій організаційній ланці, яка відповідає за прийняття рішення.

Менеджер повинен не шукати, а вибирати інформацію, мати при собі спеціальний апарат, який би займався підготовкою матеріалів для прийняття рішень, збором і аналізом даних. Менеджерам організацій, як правило, не доводиться скаржитися на брак інформації, а іноді вона навіть буває зайвою. Для того, щоб виконувати свої завдання з планування, прийняттю рішень і контролю, менеджеру необхідна оперативна ділова обізнаність, що є результатом відбору, дослідження, оцінки та концентрації інформації.

Тому спеціальна інформаційна служба повинна дбати не тільки про своєчасне надання необхідної інформації керівному складу, але і глибоко, систематично аналізувати її, щоб визначити, яка специфічна інформація необхідна на кожному рівні керівного апарату для прийняття відповідного рішення. На всіх організаційних рівнях, в усіх ланках апарату необхідно встановити чіткі основні маршрути проходження інформації. Тільки таким чином буде забезпечений порядок, при якому кожний працівник зможе своєчасно отримати всі необхідні йому дані, зберегти час на пошук відомостей і краще зосередитися на виконанні доручених завдань.

Основним результатом будь-якого аналізу інформації повинні бути об'єктивні висновки та конкретні рекомендації щодо поліпшення роботи. Необхідно постійно вдосконалювати систему форм і методів менеджменту, впроваджувати в практику найбільш ефективні з них, а також наукові рекомендації та технічні досягнення.

Розвиток є основою життєдіяльності будь-якого організму. Непотрібний орган, який не виконує свого функціонального призначення, атрофується або з часом відмирає. Якщо організація припиняє свій розвиток, то вона, безсумнівно, стане легкою здобиччю більш потужних організацій. Економічно слабкі держави перетворюються в ринки збуту для більш розвинених держав.

Але цікавим є факт, помічений російським вченим А. Гумільовим. Він вивчив фактор який є рушійним началом в історичному розвитку різних етносів. Досліджуване явище було названо ним «пасіонарність». Суттю цього явища є внутрішній стан суспільства, що прагне до розвитку, поширенню свого впливу, своїх цілей. Східна мудрість говорить: «старе і міцне - це те, що загине; молоде і гнучке - те, що виживе; вітер ламає дерева, але очерет лише колишеться». Вражаючі темпи розвитку економіки так званих «країн третього світу» підтверджують цю східну мудрість.

Основним сенсом організаційної діяльності є керівна робота. Саме від її рівня залежить успішне вирішення завдань, які стоять перед керівним апаратом. Без наукового підходу не дадуть належного ефекту ні капіталовкладення, ні нова техніка, ні самовіддана робота службовців. Та й сама така робота немислима без високої організованості, яка забезпечує дисципліну, правильну оцінку роботи кожного службовця та окремих колективів. Неправильна організація роботи керівного апарату призводить до нераціонального використання сил і засобів, виснажує персонал.

Отже, говорячи про ефективний менеджмент, ми не говоримо про економіку, фінанси або ж маркетинг, перш за все ми маємо на увазі управління. Завданням менеджера є не емпіричний збір всіляких рецептів по створенню бізнес-планів, суть його діяльності - зрозуміти і побачити за зовнішніми рухами внутрішню сутність організаційної діяльності, саму філософію менеджменту. Уміння послідовно реалізовувати свої задуми, використовуючи наданий реальними умовами матеріал - відмітна риса ефективного керівника.

Перекладено з: www.ipnews.in.ua