Що таке професія?

Люди характеризуються великою кількістю соціальних ознак. Вони належать до різних соціальних груп, категорій населення, займаючи таким чином різне становище в економічній, політичній і культурній структурі суспільства. Так, людина може бути учнем, працюючим, безробітним, пенсіонером, інвалідом, керівником, підлеглим, підприємцем, злочинцем, слідчим, вчителем, будівельником, батьком, чоловіком і т.п. Класова, етнічна, релігійна, сімейна, професійна приналежність - це найбільш важливі соціальні характеристики будь-якої людини.

За професійною ознакою люди поділяються на великі групи або категорії людей, які займаються однаковим видом трудової діяльності. Отже, обрати собі професію - значить не тільки обрати собі майбутню роботу, але і бути прийнятим до певної групи людей, прийняти її етичні норми, правила, принципи, цінності, спосіб життя.

Професія - це соціальна характеристика людини, яка вказує на її приналежність до певної категорії людей, які займаються однаковим видом трудової діяльності.

Як з’явилися професії?

Термін «професія» походить від латинського кореня, що означає: говорити публічно, оголошувати, заявляти. Звідси, до речі, і слово «професор».

Дуже давно, у первісних людей, коли ще не існувало поділу праці, не було і різних професій. Кожна людина змушена була усім займатися сама. Втім, деякий поділ праці все-таки був - між чоловіками і жінками. Чоловіки, як правило, полювали на тварин, будували житло, робили зброю, знаряддя, човни. Жінки - збирали їстівні рослини, готували їжу, робили одяг, ростили дітей.

Потім, з розвитком суспільства, стали виникати розгалужені економічні та соціальні відносини між людьми і з’явилася спеціалізація людей за видами праці. Одні люди ставали мисливцями, інші - рибалками, треті - хліборобами, четверті - будівельниками, п’яті - ткачами, шості - гончарями, сьомі - ковалями, восьмі - знахарями, чаклунами, шаманами, жерцями. Вони обмінювалися один з одним продуктами своєї праці. Накопичені в кожній групі людей знання і навички передавалися з покоління в покоління. З’явився поділ праці, виникли професії.

Що означає професійна трудова діяльність людини?

Не всяка людська праця може вважатися професійною. Наприклад, догляд за власними дітьми не є професійною діяльністю, хоча його й можна назвати працею. А ось догляд за дітьми в дитячому саду, який здійснює няня, є в повному сенсі цього слова професійним.

Трудова діяльність людини є професійною, якщо виконуються принаймні дві умови. По-перше, професія характеризується наявністю певного рівня кваліфікації, майстерності, вміння, професійної підготовки, спеціально отриманих знань і навичок, які часто підтверджуються спеціальними документами про професійну освіту: дипломами, свідоцтвами, атестатами, сертифікатами.

По-друге, професія є свого роду товаром, який людина може продавати на ринку праці. Причому, товаром, який користується попитом, за який інші люди готові платити. Тобто професійна діяльність може служити джерелом доходів людини.

Чим професіонал відрізняється від любителя, дилетанта, аматора?

Професіонал - це кваліфікована людина, яка продає результати своєї праці. На відміну від професіонала, дилетант - це людина, у якої відсутній необхідний стандартний рівень професійної кваліфікації. Тим не менш, деякі дилетанти намагаються заробляти гроші, користуючись недостатньою компетентністю інших людей, навмисно або ненавмисно вводячи їх в оману щодо якості своєї праці.

Аматор - це людина, що займається яким-небудь видом трудової діяльності не заради заробітку, а для власного задоволення. Це не заважає деяким любителям досягати рівня професійної компетентності та якості діяльності, який не поступається рівню багатьох професіоналів. Наприклад, захоплення складанням гороскопів можна вважати просто хобі. Але коли людина має диплом астролога і складає гороскопи для клієнтів, це вже можна назвати професією. Або якщо людина займається спортом заради свого задоволення, то ми вважаємо його просто любителем, а якщо він заробляє цим собі на життя - то він професійний спортсмен.

Як пов’язані між собою професія і захоплення?

Будь-яке захоплення може стати професією. Так само і професія може бути захоплюючою для людини. І якщо Ви вмієте робити красиві речі, шити, смачно готувати, стригти, робити масаж або уколи, вирощувати квіти або розводити домашніх тварин, ремонтувати побутову техніку, писати комп’ютерні програми, грати в шахи, ходити у туристичні походи, займатися східними єдиноборствами, танцюєте або займаєтеся історією міста, то Ви не тільки маєте можливість повноцінно відпочивати, спілкуватися з цікавими людьми і бути цікавим співрозмовником, а й стати професіоналом.

Захоплення може стати приводом для зав’язування ділових знайомств, джерелом додаткового доходу або навіть поворотним пунктом для вибору нової професії. Звичайно, ідеальним варіантом для людини є випадок, коли її професія є одним із її захоплень, хобі. У цьому випадку людина отримує від своєї професії максимум задоволення і ходить на роботу з бажанням і ентузіазмом. Якщо це не так, то людина шукає можливості реалізації своїх інтересів і схильностей десь ще, а до професії ставиться як до вимушеної діяльності, засобу задоволення інших потреб.

Як можна познайомитися з різними професіями?

Перш ніж обрати будь-яку професію, необхідно досить добре дізнатися про неї. Існує кілька шляхів пошуку та збору інформації про професії:

1. Ви можете попросити розповісти про професії, які Вас зацікавили, знаючих людей.
2. Ви маєте можливість прочитати про різні професії в літературі або дізнатися про деякі з них у фільмах.
3. Ознайомитися з професіями можна у вищих навчальних закладах під час проведення у них так званих «днів відкритих дверей».
4. В деяких випадках можна поспостерігати за трудовою діяльністю фахівців на їх робочих місцях.
5. Іноді є можливість спробувати попрацювати самому.

Опитування людей, обізнаних щодо тих чи інших професій, представляє собою найбільш простий, звичний і швидкий спосіб познайомиться з професійною діяльністю. Однак, не всі люди однаково добре володіють професійною інформацією. Є сенс звернутися за допомогою до наступних людей:

• психологів-профконсультантів;
• шкільних вчителів;
• фахівців тих професій, які Вас цікавлять;
• батьків, родичів та знайомих.

Найбільш повна і точна інформація про професії є у розпорядженні психологів, що займаються професійним консультуванням. Профконсультуванням можуть займатися шкільні психологи, психологи міських центрів профорієнтації, психологи районних центрів зайнятості, психологи-консультанти комерційних організацій. Вони знають особливості й потреби широкого кола професій. А якщо в чомусь сумніваються, можуть звернутися до різних інформаційно-довідкових матеріалів і професіограм, які повинні перебувати у них під рукою. Однак, докладні відомості про якусь конкретну професію у них можуть бути відсутні.

Шкільні вчителі, як правило, володіють неповною інформацією про всі професії, але можуть допомогти в основному при описі шкільних та педагогічних спеціальностей, а також, якщо це вчителі-предметники, вони можуть розповісти про ті професії, з якими пов’язаний предмет, який вони викладають. В інших випадках їх думки про ті чи інші професію витікають з їх власного особистого досвіду і можуть бути досить суб’єктивними.

Батьки, родичі та знайомі можуть служити корисним джерелом інформації тільки щодо тих професій, з яких вони самі є фахівцями. Зі всіх інших професій вони навряд чи можуть бути експертами, і, як правило, або взагалі з ними не знайомі, або знають про них з чуток. Їхня думка про професії, якими вони самі не володіють, часто є упередженням, стереотипом, заснованим на власній оцінці їх привабливості. Тому обережно ставтеся до професійної інформації від своїх близьких.

Інформаційні матеріали про професії, опубліковані в різних виданнях, є найбільш повними і точними. Однак, не скрізь і не завжди у Вашому розпорядженні може бути зручний доступ до всіх цих матеріалів. Крім того, пошук необхідної інформації може бути досить важким заняттям, що вимагає певних навичок і терпіння. Іноді може знадобитися допомога інших людей. Найбільший інтерес можуть представляти наступні джерела інформації:

• книги;
• газети та журнали, телебачення і радіо;
• відеофільми;
• інформація на комп’ютерних дисках;
• інформація в глобальних комп’ютерних мережах;
• участь у днях «відкритих дверей», які проводять вищі навчальні заклади для абітурієнтів.

Книги, підручники, довідники, енциклопедії, які містять систематичні відомості про різні професії, можна знайти в бібліотеках, книжкових магазинах, кіосках і лотках, на книжкових полицях у своїх знайомих. Іноді в пошуку і виборі необхідних книг можуть допомогти бібліотекарі, продавці, викладачі і профконсультанти. Літературні дані про професії є найбільш об’єктивними й вичерпними, хоча не завжди вони належною мірою сучасні.

У газетах і журналах іноді публікується інформація про окремі професії, але частіше повідомляється про конкретних представників цих професій, описуються події, в яких вони брали участь. Читаючи будь-який самий звичайний репортаж або інтерв’ю, можна отримати інформацію про те, які професії та спеціальності зустрічаються в нашому житті. Щоправда, не всі професії в однаковій мірі представлені в пресі, а тільки ті, які зацікавлюють самих журналістів і цікавлять читачів.

У наш час, поряд з великою кількістю художніх, розважальних та музичних відеофільмів починають з’являтися відеокасети з навчальними фільмами. Деякі з них представляють собою відеоописи конкретних професій.

Величезну кількість інформації можна знайти на компакт-дисках, які продаються в книжкових і комп’ютерних магазинах, а також на ринках. Серед дисків з комп’ютерними іграми і програмним забезпеченням можна знайти численні бази даних, тексти, електронні версії книг, довідники, енциклопедії, навчальні програми, психологічні тести, що містять відомості про різні професії.

Надзвичайно потужним джерелом інформації взагалі та про професії зокрема є загальнопланетна комп’ютерна мережа INTERNET. Зокрема, зайшовши на Інтернет-сторінку обраного вищого навчального закладу (ВНЗ), можна отримати багато корисної інформації про обрану професію. При цьому особливу увагу слід приділити відгукам про ВНЗ як його випускників, так і студентів, які навчаються.

Під час «відкритих дверей» абітурієнти можуть зустрітися з викладачами навчальних закладів, ознайомитися з освітньо-кваліфікаційними характеристиками і освітньо-професійними програмами підготовки фахівців, оглянути матеріально-технічну базу ВНЗ, поспілкуватися зі студентами тощо.

Викладачі навчальних закладів в більшості випадків дуже добре обізнані про особливості тих професій, яким вони навчають. Більшість з них самі мають досвід роботи за цими спеціальностями. Вони зазвичай знають, які вимоги пред’являє їх професія до здоров’я, знань, навичок і здібностей людини і іноді можуть оцінити Ваші професійні можливості в оволодінні професією. Фахівці, які працюють за тією чи іншою професією, як правило, досить добре знають цілі, засоби й умови праці, особливості трудових дій, яка для цього вимагається освіта, в чому полягає зміст професійних знань і навичок; можуть розповісти про навчальний заклад, у якому працюють. Але їхня думка про вимоги професії до здібностей і психологічних особливостей людини може бути упередженою. Деякі з таких фахівців є ентузіастами своєї професії, а деякі, навпаки, вкрай незадоволені нею. Їхнє ставлення до професії може вплинути на те, що вони Вам про неї розповідають.

Тому при відвіданні ВНЗ бажано ознайомитися зі змістом двох державних стандартів: освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ) і освітньо-кваліфікаційною програмою (ОПП) підготовки фахівців.

В ОКХ відображені вимоги до знань, вмінь і навичок випускників ВНЗ, а також первинні посаді, на які може претендувати випускник. Знайомлячись з ОКХ, потрібно звернути увагу не тільки на нормативну компоненту її, затверджену Міністерством освіти, науки, молоді і спорту, а й на так звану варіативну, у якій наводяться додаткові професійні вимоги до випускників, пов’язані з предметною сферою майбутньої діяльності (промисловість, транспорт, торгівля, туризм, сільське господарство і т.п.).

Це ж стосується і ОПП, в якій наводиться перелік предметів, які зобов’язаний вивчити студент протягом терміну навчання, вимоги до оцінювання якості навчання тощо. Подібно до ОКХ, ОПП теж має дві частини: нормативну і варіативну.

Що слід дізнатися про професію?

Для того, щоб не проґавити важливої інформації про професію, бажано, щоб ознаки, на які Ви орієнтувалися при зборі професійних відомостей, були найбільш суттєвими, і кількість цих ознак була досить повною і вичерпною.

Для простоти розуміння всі характеристики професії можна умовно поділити на кілька великих категорій: технологічні, економічні, педагогічні, медичні та психологічні.

Технологічні характеристики професії включають в себе опис наступних речей:

• який предмет праці? На що переважно спрямована трудова діяльність фахівця? Це можуть бути інші люди, техніка, інформація, мистецтво або природа;
• у чому полягає мета праці? Це може бути матеріальне виробництво, створення будь-яких духовних цінностей, обслуговування і догляд за людьми, технікою або природою;
• які ручні, механізовані і автоматизовані засоби використовуються в процесі праці?
• які фізичні, розумові і соціальні дії (трудові операції) доводиться виконувати фахівцям?
• які характеристики робочого місця спеціаліста? Де йому доводиться працювати: у приміщенні, в кабіні, на відкритому повітрі? У якому кліматі він найбільш часто працює? Чи доводиться йому працювати переважно на одному місці або часто їздити? Чи працює він в основному в колективі чи індивідуально?
• чим характеризується робочий час фахівця? Працює він у жорсткому або вільному режимі? Чи доводиться йому працювати позмінно, у нічний час, вахтами? Як часто фахівець змушений виконувати роботу в неробочий час, працювати тривалий час без перерв, працювати у вимушеній темпі, працювати неритмічно: з паузами і простоями?
• які бувають помилки у трудовій діяльності? До яких наслідків вони можуть приводити? Якими причинами вони можуть викликатися?

Економічні характеристики описують:

• у яких галузях використовується дана професія: у промисловості, будівництві, транспорті, зв’язку, сільському господарстві, побутовому обслуговуванні, житловому господарстві, освіті, охороні здоров’я, науці, культурі, торгівлі, фінансах, управлінні, обороні, охороні порядку?
• який попит на дану професію на ринку праці, чи потрібні фахівці цієї професії, які перспективи знайти собі роботу за неї?
• який середній розмір оплати праці представників даної професії?

Педагогічні характеристики визначають:

• які вимоги пред’являє професія до рівня і змісту освіти?
• які навчальні заклади здійснюють підготовку з даної професії?
• які знання і навички необхідні для успішної професійної діяльності?

Медичні характеристики професії визначають:

• який рівень здоров’я потрібно для даної професії?
• які медичні протипоказання існують для даної професії?
• які несприятливі умови праці притаманні даної професії? Це можуть бути шкідливі кліматичні чинники, порушення біологічних ритмів, вимушена поза і обмежена рухливість, великі фізичні навантаження, одноманітність діяльності, вимушений темп, складність ситуацій, небезпека, ризик, загроза поразок, раптовість і несподіваність, швидка зміна дій, перешкоди і сторонні подразники, неприємні враження, підвищена відповідальність, робота на самоті, конфлікти між людьми.

Нарешті, психологічні характеристики професії містять інформацію про те, які вимоги пред’являє професія до різних психологічних особливостей людини:

• до її органів почуттів, зорового, слухового, чуттєвого сприйняття;
• до рухових якостей: сили і витривалості, швидкості і точності рухів, рухливості, спритності;
• до розумових здібностей: зосередження уваги, запам’ятовування, розуміння, просторова уява, логічні міркування;
• до рис характеру: товариськості, самостійності, стриманості, рішучості, наполегливості, відповідальності і т.д.

Скільки існує професій?

В процесі розвитку людства сильно змінюється не тільки кількість професій, але і їх склад, співвідношення. У наш час з’являються нові професії і зникають старі, стираються межі між багатьма з них, а деякі, навпаки, постійно діляться, дробляться, розмножуються. Оскільки, саме зараз наше життя зазнає значних змін, відбувається стрімкий розвиток суспільних відносин, в умовах сучасного ринку праці з’являється велика кількість нових, незвичних і незнайомих для нас професій, хоча в більш розвинених країнах вони вже давно стали звичними.

Отримати інформацію про актуальні нині в Україні професії можна із двох важливих загальнодержавних документів: Національного стандарту «Класифікатор професій ДК 003:2010» і «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», в яких налічується понад сім тисяч назв професій.

Які нові професії з’являються в наші дні?

Оскільки в найбільшій мірі зараз розвивається сфера торгівлі, управління та інформаційного обслуговування, то максимальна кількість нових професій з’являється саме в цих сферах. Причому, поки ще немає усталених стандартів у назвах професій, тому багато професій мають кілька варіантів назв. Більшість нових назв професій запозичені з досвіду зарубіжних фірм, деякі представляють собою нові більш модні назви вже наявних професій.

Особливо багато нових професій являють собою різновиди агентів і менеджерів. Наприклад, комерційний агент, рекламний агент, агент з нерухомості, агент з цінних паперів, туристичний агент, менеджер з персоналу, фінансовий менеджер, менеджер з маркетингу, менеджер з продажу, менеджер з реклами, менеджер з проектів, офіс-менеджер, і т. п.

Відносно нові професії з’являються в галузі інформаційного проектування і забезпечення: менеджер інформаційних систем, мережевий адміністратор, адміністратор баз даних, фахівець з мереж та телекомунікацій, інженер-системотехнік, системний аналітик, фахівець з комп’ютерного дизайну, web дизайнер. Далеко не по всім з цих професій у даний час можна отримати якісну підготовку. Поки що деякі з них представляють собою швидше назви посад у різних фірмах, які займають представники інших професій, причому, далеко не завжди суміжних.

Як зорієнтуватися у світі професій?

Для орієнтації у світі професій, можна використати наведену нижче табл. 1, у якій представлені групи схожих за своїми характеристиками професій: одні професії вимагають від людини сили і спритності, інші - переважно розуму й акуратності, треті - товариськості і стриманості.

 Деякі професії вимагають від людини практично однакових якостей. Наприклад, професії слюсаря з ремонту автомобілів, слюсаря механоскладальних робіт і слюсаря-сантехніка розрізняються тільки під кутом зору виробничих завдань і умов праці, але ніяк не під кутом вимог, що пред’являються до людини. Тому їх сміливо можна поміщати в одну і ту ж клітинку таблиці.

В наведеній нижче таблиці професій відображені психологічні координати професій. Тип професії вказує на те, з чим людині доводиться мати справу в процесі своєї професійної діяльності, тобто на предмет праці. Предметом праці можуть бути інші люди, техніка, інформація, художні твори або природа.

Отже, за предметом праці можна виділити п’ять типів професій (див. табл.1).

Таблиця 1. Типи професій

Типи професій за предметом праці	Назви професій	Вимоги професій до працівників
1. «Людина-людина»	1. Професії, пов’я­за­ні з медичним об­слуговуванням (лікар, мед­сестра, сані­тарка). 2. Професії, пов’я­за­ні з навчан­ням і ви­хованням (вихователь, няня, учитель, викладач, тренер). 2. Професії, пов’я­зані з побутовим об­слуговуванням (продавець, про­від­ник, офіціант), 3. Професії, пов’я­зані з правовим захистом (юрист, слідчий, дільнич­ний інспектор).	Професії цього типу пред’являють високі вимоги до таких якостей працівника як вміння встановлювати і підтримувати ділові контакти, розуміти стан людей, впливати на інших, проявляти витримку, спокій і доброзичливість, мовні здібності.
2. «Людина-техніка»	1. Професії, пов’я­зані зі ство­ренням, монтажем, склада­н­ням і налагоджу­ван­ням технічних при­строїв (муляр, монтажник, звар­ник, інженер-кон­структор). 2. Професії, пов’я­зані з експлу­атацією технічних засобів (водій, кочегар, кранів­ник, токар, швач­ка-мотори­стка). 3. Професії, пов’я­зані з ремонтом техніки (слюсар-ремонтник, меха­нік, електромон­тер з ремонту обладнання).	Цей тип професій вимагає від пра­цівника високого рівня розвитку наочно-образного мислення, просто­рових уявлень, тех­ні­чної поінформо­ваності та кміт­ливості, хороших рухових навичок, спритності.
3. «Людина-знакова система»	1. Професії, пов’я­зані з текстами (коректор, друкар­ка, перекладач, бібліотекар). 2. Професії, пов’я­зані з цифрами, фор­­мулами і табли­цями (програміст, економіст, бух­галтер, касир). 3. Професії, пов’я­зані з кресленнями, картами, схемами (штурман, кресляр). 4. Професії, пов’я­зані зі звуковими сигналами (радист, телефоніст).	Професії цього ти­пу вимагають від людини здатності до абстрактного ми­слення, оперу­вання числа­ми, три­валого і сталого зосередження уваги, посидю­чо­сті.
4. «Людина-художній образ»	1. Професії, пов’я­зані зі ство­ренням, проектуванням, моделю­ванням художніх творів (худо­жник, журна­ліст, модельєр, ком­по­зитор). 2. Професії, пов’я­зані з відтворен­ням, вигото­влен­ням різних виробів за ескізом, зразком (ювелір, актор, закрійник, рестав­ра­тор, сто­ляр-черво­нодеревник, квітникар-деко­ра­тор).	Від людини в професіях цього типу вимагається наявність розвиненого худож­нього смаку, високої естетичної чутли­вості, багатої і яскравої уяви.
5. «Людина-природа»	1. Професії, пов’язані з вивченням живої та неживої природи (мікробіолог, агрохімік, геолог). 2. Професії, пов’язані з доглядом за рос­линами і тваринами (лісівник, овочівник, зоотехнік). 3. Професії, пов’язані з профілактикою і ліку­ванням захворювань рослин і тварин	Цей тип професій передбачає наяв­ність у людини хорошої спостере­жливості, здатності орієнтуватися в умовах непередба­чуваності і від­кладених резуль­татів, змінювати цілі в залежності від умов, витрива­лості і терпеливості до нестачі ком­форту.

Чи завжди можна визначити точні координати професії за наведеною вище таблицею? Зрозуміло, що типу, оскільки існує досить велика кількість різних спеціалізацій агентів, продавців, лікарів, менеджерів, вчителів, інженерів. Для цього потрібно знати клас професій, який говорить про ступінь складності і необхідної кваліфікації людини, тобто розподіл професій на психологічні типи є досить умовним, адже будь-яка професія характеризується кількома предметами своєї діяльності. Але одні з них є більш важливими, а інші - менш. Так професійному юристу найчастіше доводиться працювати з людьми, тому, його професію можна сміливо віднести до типу «людина-людина». Однак, юристу в значній мірі доводиться також мати справу з текстовою інформацією: документами, законами і т.п. Тому, діяльності юриста можуть бути притаманні також особливості професій типу «людина-знакова система».

Це ж саме можна сказати про професію медсестри, яка повинна перш за все вміти спілкуватися з хворими людьми, але крім того вона повинна мати навички догляду за хворими та використання технічного обладнання, а також знати основи анатомії, фізіології і патології людини, хімії та фармакології, бути уважною при роботі з документами, даними аналізів, показниками апаратури. Як приклади інших суміжних професій можна назвати професії продавця, охоронця, секретаря-референта, перукаря, закрійника.

Крім того, загальні професійні категорії можуть включати в себе декілька спеціалізацій. Так, людина, яка отримала юридичну освіту і має спеціальність юриста, може надалі обрати один з декількох шляхів своєї професійної кар’єри. Наприклад, вона може стати адвокатом, слідчим, юрисконсультом, нотаріусом або криміналістом. І якщо праця адвоката спрямована в основному на людей, то нотаріус частіше має справу з документами, а криміналіст - з інформацією.

Тому, знаючи тільки загальне назви цілої категорії професій, важко буває з упевненістю віднести їх до якогось одного про характер праці - виконавчий або творчий.

В сукупності табл. 1 і 2 можуть бути корисними при виборі професії. Знаючи назву професії і знайшовши її в табл. 1, можна визначити її координати, тобто дізнатися, які вимоги пред’являє ця професія до людини (табл. 2). Наприклад, професія бухгалтера відноситься до професій типу «людина-знакова система» творчого класу, отже, вимагає від людини високого рівня розвитку здібностей до абстрактного мислення, оперування числами, до уваги й посидючості, аналізу інформації, планування і контролю.

З іншого боку, знаючи ступінь розвитку здібностей людини, можна визначити для неї психологічно найбільш придатні тип і клас професій. Наприклад, якщо Ви легко вступаєте в контакт, швидко знайомитеся з людьми, без проблем налагоджуєте відносини з іншими, спокійні й доброзичливі, добре володієте своєю промовою, то найбільшою мірою Вашим здібностям відповідають професії типу «людина-людина». Нарешті, для будь-якої професії можна підібрати інші психологічно    найбільш подібні, близькі спеціальності. Наприклад, якщо яка-небудь професія, яка підходить Вам за інтересами і можливостями, не влаштовує Вас під кутом зору умов праці, краще всього обрати суміжну професію, що входить до того ж самого типу і класу.

Таблиця 2. Класи професій

Класи професій	Основні види робіт за професією	Назви професій	Необхідна професійна освіта
Професії виконавчого класу	Роботи, пов’язані з виконанням рі­шень, роботою за заданим зразком, дотриманням наявних правил і нормативів, до­три­манням ін­стру­­кцій, стерео­типним підходом до вирішення про­блем	Агент, мед­сес­тра, продавець, прий­мальник замов­лень, соці­альний праців­ник, маши­ніст, опе­ратор, вер­статник, тесляр, касир, дру­карка, теле­фоніст, перу­кар, озеленю­вач	У більшості ви­падків професії цього класу не вимагають вищої освіти.
Професії творчого класу	Роботи, пов’язані з аналізом, до­слід­женням, ви­пробуванням, контро­лем, плануванням, орга­ні­зацією та управлінням, конструюванням, проек­ту­ванням, розробкою нових зразків, прийнят­тям нестан­дартних рі­шень; вимагають неза­лежного і оригінального мислення, високого рівня розумового розвитку	Менед­жер, психо­лог, бухгалтер, вчи­­тель, лікар, рефе­рент, юрист, ін­же­нер, еконо­міст, математик, архі­тектор, фізик	Потребують, як правило, вищої освіти

Про професію менеджера

Зміст праці менеджера: організація виробництва або комерційної діяльності, організація зовнішньоторговельних операцій; управління іншими людьми; проводить комерційні переговори, займається маркетингом і формуванням товарних ніш, визначає стратегію і тактику конкурентної боротьби. Повинен знати: трудове законодавство, положення, статути, інструкції, техніку ведення комерційних переговорів і ділового спілкування, організацію виробництва, кредитування і банківську справу, маркетинг.

Професійно важливі якості:

• добре розвинені комунікативні та організаторські здібності;
• емоційна стійкість;
• гарна пам’ять;
• відповідальність;
• логічне мислення;
• вміння швидко приймати рішення, чітко викладати думки.

Медичні протипоказання

• серйозні захворювання нервової системи, органів зору і слуху.

Згідно із зазначеними вимогами і проводиться підготовка менеджерів.

Перший цикл предметів включає економічні предмети: економічну теорію, мікро- та макроекономіку, економіку праці, бухгалтерський облік та аудит, економіку підприємства, міжнародну систему бухобліку та аудиту, основи менеджменту, організацію особистої праці менеджера, комерційну діяльність на ринку товарів та послуг.

Другий цикл спрямований на навчання майбутніх менеджерів прийомам отримання та використання інформації. Сюди відносяться такі предмети як інформатика і комп’ютерна техніка, документування управлінської діяльності, економетрія, діловодство.

Третій цикл предметів об’єднує навчальні дисципліни виробничого та невиробничого менеджменту, менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств, правознавство, адміністративний менеджмент, маркетинг, фінанси і кредиту.

Четвертий цикл предметів у підготовці менеджерів повинен сформувати так званий культурний пласт менеджера. Тому серед предметів цього циклу - іноземні та українська мови, політологія, вища математика, історія України, культурологія, конфліктологія тощо.

П’ятий цикл предметів повинен допомогти менеджеру у створенні свого особистого іміджу. Тому до нього відносяться такі предмети, як основи ораторської майстерності, психологія управління, спілкування та етикет, загальна фізична підготовка.