Сьогодні вчитися самостійно не проблема: вибір варіантів онлайн-курсів з кращими викладачами майже безмежний. Проблема в самоорганізації і самодисципліні. Як не лінуватися, не відкладати навчання і отримувати самоосвіту із задоволенням?

Знання - головна рушійна сила сучасного суспільства, джерело сили і конкурентних переваг у роботі й житті. Однак традиційна система освіти щораз менше здатна забезпечити зростаючі потреби людини в актуальних знаннях та уміннях. Як говорив Камю, школа - це місце, де нас готують до життя у світі, якого вже не існує. Навіть найкращий університет більше не може дати студентам знання, яких їм вистачить на все життя. Кожні 5-10 років їх спеціальність може видозмінюватися. Соціальні мережі, смартфони, енергетична революція, великі дані, безпілотні автомобілі - ось лише деякі явища, які за останні 10 років фундаментально змінили багато професій та породили нові. Часи, коли навчання було лише дитячо-юнацьким етапом в житті людини, закінчуються. Тепер, щоб добитися успіху, кожному з нас потрібно вчитися протягом усього життя. Але для цього спочатку доведеться опанувати навик, який не викладають в українських школах і університетах: навчитися вчитися самостійно.

Міф про талант. Фіксоване мислення і мислення росту

Тема навчання чомусь новому овіяна величезною кількістю міфів, найпоширенішим і найшкідливішим з яких є міф про талант. Його суть полягає в тому, що успіх у вивченні тієї чи іншої справи залежить від вроджених здібностей - таланту, який можна розвивати або закопати, але не можна пропити. Талант або є, або його немає.

Сучасна наука про навчання повністю спростовує цей міф. Від піонерських досліджень Блюма в 80-і роки XX століття до сучасного фундаментального видання "The Cambridge Handbook of Expertise and Expert Performance" дослідження біографій великих і просто відомих людей так і не змогли знайти "таланту" (вроджених схильностей) до тих чи інших інтелектуальних навичок. Виявилося, що навіть рівень IQ лише слабо співвідноситься з професійними успіхами, що вже говорити про невловимий талант. Однак міф про талант не просто вводить нас в оману: він активно шкодить нашій здатності вчитися й удосконалюватися.

У зв'язку з цим Керол Двек, дослідниця і викладач Стенфордського університету, розрізняє два типи мислення: фіксоване мислення і мислення зростання (росту).

Люди з фіксованим мисленням вірять у те, що їхні успіхи зумовлюють вроджені здібності. Якщо людині не вистачає таланту або розуму, то цього не виправити. Особистості з таким типом мислення часто бояться помилитися, зазнати поразки, адже це, на їх погляд, демонструє вроджений недолік здібностей. Саме тому вони уникають складних завдань, в яких існує ризик невдачі, і не сприймають будь-якого негативного зворотного зв'язку, адже будь-яка критика може повністю підірвати їх самооцінку.

Люди з мисленням зростання, навпаки, впевнені, що все, чого досягає людина, вона отримує завдяки важкій роботі та наполегливості. Навіть програш вони розцінюють лише як ще одну можливість зробити висновки і відточити свої навички. Такі люди не бояться завдань за межами своєї зони комфорту, не падають духом при перших невдачах і завжди раді зворотному зв'язку, навіть якщо це означає бути готовим прийняти критику на свою адресу.

Для ефективного навчання, навіть більше ніж для досягнення успіху в будь-якій іншій справі, важливо дотримуватися мислення росту й уникати фіксованого мислення.

Три стратегії успішного навчання

У вже легендарній статті "The Making of an Expert", опублікованій в 2007 році в "Harvard Business Review", дається огляд трьох основних науково встановлених факторів, які допоможуть стати видатним експертом у певній галузі.

По-перше, час, витрачений на усвідомлену практику нового навику або уміння. Мова йде про правило 10000 годин (або 10 років): саме стільки потрібно свідомо практикуватися, щоб стати фахівцем світового рівня в чомусь. Ключове слово тут "усвідомленість" - будь-яка кількість бездумного механічного повторення нічим не поліпшить ваші навички. Усвідомлена практика передбачає постановку перед собою цілей для кожного заняття, фіксацію та аналіз результатів кожного такого "уроку".

По-друге, ефективне навчання передбачає постійний доступ до кращим вчителів та менторів. На різних рівнях навчання вам знадобляться різні наставники. Спочатку кращі місцеві вчителі, згодом - національного рівня, а потім вже і експерти світового класу. Кращі вчителі прискорюють навчання, структурують процес освоєння нових знань, мотивують і контролюють виконання самостійної роботи. Ваша головна і кінцева мета - стати кращим вчителем і ментором для самого себе. Саме цією властивістю володіють всі видатні експерти.

По-третє, кращому навчанню сприяє підтримка сім'ї та оточення. Видатні люди збираються разом, підтримують тісні зв'язки і вчаться один в одного. Робота та спілкування з кращими допоможуть Вам стати кращим.

Цікавий факт: біографії безлічі людей, що традиційно вважаються видатними вундеркіндами, прекрасно відповідають викладеним вище умовам. Найбільш відомий приклад Моцарта, якому поголос приписує фантастичний вроджений талант. Не варто, однак, забувати, що навчання Моцарта музиці почалося в 4 роки, його батько був відомим музичним вчителем і автором одного з перших підручників по грі на скрипці, який натхненно мотивував молодого Вольфганга до постійних репетицій.

Сім правил успішного навчання

1. Навчання ефективне тоді, коли дається із зусиллям. Людина повинна докладати свідомі зусилля для того, щоб засвоювати нові навички та вміння. Знання, отримані без зусиль, подібні відбиткам на піску: дуже скоро від них не залишиться й сліду.

2. Ми добиваємося стабільного вдосконалення лише тоді, коли можемо виміряти свій прогрес. Людина схильна до ілюзій в оцінці ефективності свого навчання. Як правило, ми переоцінюємо свої успіхи від поверхневого ознайомлення з матеріалом і неправильно оцінюємо темпи нашого прогресу. Щоб уникнути цього, необхідно постійно контролювати свої успіхи за допомогою об'єктивного вимірювання: тести, різноманітні стандартизовані перевірки навичок і навіть банальні питання для самоперевірки в кінці книжкового розділу дозволять тверезо оцінити наш прогрес у навчанні.

3. Класичні шкільно-університетські методи підготовки малоефективні. Перечитування текстів і механічне зубріння нічого не дають. Це легкі методи навчання, які суперечать першому правилу. Вони не змушують нас напружувати наш розум по-справжньому, а просто стомлюють його одноманітним повторенням.

4. Практики згадування - основа навчання. Чим більше разів ми згадаємо інформацію, тим довше вона буде зберігатися в нашій пам'яті.

Існує дві ефективні техніки згадування. Перша - це відкладене згадування: на картці з одного боку напишіть питання, з іншого - відповідь на нього. Спочатку треба вивчити зміст картки, потім, через день, спробувати згадати його. Якщо ви вірно згадали відповідь, вказану на звороті картки, її можна відкласти на тиждень до наступного повторення. Якщо помилилися - повторити необхідно вже на наступний день. Чим довший ланцюжок успішних пригадувань, тим більший інтервал повинен бути перед наступним повторенням. Ця система особливо популярна для вивчення іноземних слів, і багато хто з нас стикався з нею в сервісах типу "Anki" або "LinguaLeo". Однак за допомогою найпростіших карток або навіть звичайного рукописного конспекту систему відкладеного згадування можна пристосувати для вивчення практично будь-якого предмету.

Друга надзвичайно ефективна техніка згадування - перемішування тем і типів завдань. Якщо Ви вивчаєте англійську, не варто штучно розділяти своє навчання на вивчення граматики, лексики та навичок говоріння. Краще вивчати їх одночасно, чергуючи один вид занять з іншим. Якщо Ви вирішуєте різні підтипи математичних задач в рамках однієї теми, перемішуйте їх так, щоб кожного разу Вам доводилося подумати, з яким саме підтипом завдання Ви маєте справу.

5. Спробуйте вирішити проблему до того, як Вас навчать її вирішенню. Не варто поспішати читати про те, як чергова легенда менеджменту врятувала свою компанію. Спочатку подумайте, як на його місці вчинили б Ви. Не має значення, вийде знайти правильну відповідь чи ні. Вже те, що Ви докладете зусилля, спробуєте "придумати свій велосипед" до того, як отримаєте готову відповідь, допоможе Вам швидше і глибше розібратися в новій ідеї або способі розв'язання проблеми.

6. Стилі навчання на кшталт "візуального" або "аудіального" - міф. У нас немає серйозних наукових підтверджень їхнього існування. Навпаки, дослідження вказують на те, що найкраще запам'ятовується та інформація, в сприйнятті якій задіяно максимум органів почуттів та різних асоціацій. І це цілком логічно, адже знання конструюються.

Багато хто вважає, що наша пам'ять - це порожня ємність, в яку ми просто заливаємо нову інформацію до тих пір, поки вона не наповниться до країв. Однак ця концепція глибоко помилкова. У реальному житті нові знання завжди прив'язуються до тієї інформації, яка вже зберігається в нашій пам'яті. Нові поняття та ідеї можуть бути зрозумілі і сприйняті нами лише за допомогою вже знайомих понять та ідей. Тому варто засвоїти звичку пояснювати самому собі нове та складне через старе і просте. Зіткнувшись зі складною і незрозумілою ідеєю, обов'язково спробуйте знайти для неї просту аналогію або метафору, яка допоможе Вам уловити суть нової інформації.

7. Слід намагатися знайти фундаментальні правила і першооснови вирішення проблем, а не просто запам'ятовувати факти або зазубрювати процедури вирішення тих чи інших завдань. Такі першооснови, які можуть бути використані для вирішення безлічі завдань у різних сферах знань, прийнято називати ментальними моделями. Класичний приклад ментальної моделі - це еволюція: природний розвиток, рух від простого до складного, яке відбувається повільно, але невідворотно. Кожен з нас в більшій чи меншій мірі знайомий з поняттям біологічної еволюції. Але що, якщо ми зіткнемося з терміном "зоряна еволюція"? Він не знайомий нам, але, володіючи ментальною моделлю "еволюція", ми легко можемо здогадатися, що мова, мабуть, йде про природні, повільні та неминучі зміни стану зірок. І будемо дуже недалекі від істини, хоч і почули цей термін вперше. Чим більшою кількістю ментальних моделей ми володіємо, тим швидше і ефективніше зможемо розуміти нові ідеї та концепції.

Як змусити себе вчитися самостійно

Книги, масові безкоштовні онлайн-курси та інші доступні джерела якісних знань сьогодні удосталь доступні всім бажаючим. Значно складніше питання - як мотивувати себе до самостійного навчання і нарешті закінчити ті два десятки книг та онлайн-курсів, які Ви вже давним-давно хочете пройти. Спробуйте слідувати трьом простим, але перевіреним на практиці порадам.

Вчитися потрібно потроху, але регулярно. Якщо Ви роздумуєте, коли краще проходити онлайн-курс - на вихідних упродовж декількох годин за раз або щодня по півгодини, - то останній варіант оптимальний. Розбивка навчального процесу на невеликі сесії створює відчуття швидких успіхів і мотивує повернутися до навчання на наступний день.

Самостійно вчитися найкраще в один і той же час в одних і тих же умовах. Звичка - друга натура, а регулярність - запорука успіху в навчанні. Виробивши у себе звичку вчитися у певний час, Вам буде значно легше дотримуватися регулярних занять.

Самостійне читання книг і проходження онлайн-курсів позбавляють вас важливого стимулу у вигляді соціального тиску: якщо Ви закинете навчання, на відміну від традиційної освіти, ніхто про це не дізнається: ні викладач, ні інші студенти. Створіть для себе необхідний для самостійного навчання соціальний тиск: публічно розкажіть про свої плани друзям, приєднаєтеся до спільної групи підготовки або самі її організуйте, обговорюйте та коментуйте процес вашого навчання в соціальних мережах.

Іван Примаченко - аспірант історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Два роки тому він проходив відомий гарвардський онлайн-курс основ програмування CS50. Навчання в Гарварді, не виходячи з київської квартири, допомогло зрозуміти, наскільки такий формат самоосвіти зручний і перспективний. У жовтні 2014 року Іван разом з двома однодумцями - Олексієм Молчановським та Вікторією Примаченко - створив платформу безкоштовних онлайн-курсів Prometheus. На сьогодні це найпопулярніша українська платформа онлайн-освіти, яка включає 29 відкритих курсів і об'єднує 115 000 слухачів.

P. S. Також багато цікавого про самоосвіту та ефективне навчання можна на сайті науково-популярного журналу "Пізнавайка" - https://www.poznavayka.org/uk/.

Переклад з російської із сайту biz.liga.net.