Анотація. У статті розкрито методологію бізнес-планування на підприємстві. Визначається та обґрунтовується його необхідність.

Ключові слова: бізнес-планування, бізнес-план, принципи, методи, вимоги до бізнес-плану.

Вступ. Важливим елементом планування, який у вирішальній мірі може передбачати реакцію підприємства на вимоги зовнішнього середовища та підтримувати його відповідну поведінку на ринку, є бізнес-планування. Питанням складання бізнес-планів присвячено дуже багато робіт зарубіжних та вітчизняних учених-економістів: Барроу К., Васильціва Т. Г., Гетало В. П., Македон В. В., Кіпермана К., Пітерса Г., Осовської Г. В., Покропивний С. Ф., Циферблата Л. Ф. та ін

Проте, незважаючи на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам бізнес-планування, у наукових дослідженнях ще недостатньо систематизовано методологічні підходи до складання бізнес-планів.

Постановка завдання. Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу вітчизняного досягнень науки та практики бізнес-планування визначити основні дефініції, розкрити сутність та особливості методологічних засад формування бізнес-плану, сформулювати сукупність принципів і вимог щодо практики в цій сфері.

Виклад основного матеріалу. Методологічні засади розробки бізнес-плану, які включають в себе принципи, методологію, інформаційну базу бізнес-планування та вимоги до формування бізнес-планів, які узагальнені і запропоновані вітчизняними вченими [1-6], розглядають дуже широкий спектр цих складових.

Згідно з метою нашого дослідження, найперше хочемо приділити увагу сукупності принципів бізнес-планування (рис. 1).

 
Розкриємо короткий зміст принципів бізнес-планування, дотримання яких дозволить розробити документ, що відповідатиме вимогам до його розробки:

• адекватність – бізнес-план та положення усіх його розділів повинні відповідати існуючим ринковим умовам і можливостям підприємства;
• цільовий характер – розрахунки, проведені при бізнес-плануванні, мають відповідати основній цілі;
• постійність – розробка бізнес-плану повинна бути безперервним процесом планування бізнесу;
• системність – сукупність показників та розрахунків, проведених при розробці бізнес-плану, мають бути ув’язаними в єдину систему показників, узгоджених між собою спільними цілями та ресурсами;
• науковість – усі розрахунки, проведені при розробці бізнес-плану, мають ґрунтуватись виключно на наукових підходах та методиках;
• оптимізації – у ході розрахунку показників слід забезпечити обрання допустимого, проте найкращого варіанту реалізації підприємницького проекту та розвитку підприємства;
• ініціювання – активізація, стимулювання і мотивація прогнозованих дій, проектів, угод ін.;
• прогнозування – передбачення та обґрунтування бажаного стану підприємства в процесі аналізу та обліку сукупності факторів;
• координація та інтеграція – облік взаємозв'язку та взаємозалежності всіх структурних підрозділів підприємства з орієнтацією їх на єдиний загальний результат;
• безпека управління – забезпечення інформацією про можливі ризики для своєчасного прийняття запобіжних заходів щодо зменшення чи запобігання негативних наслідків;
• впорядкування – створення єдиного загального порядку для успішної роботи і відповідальності;
• контроль – можливість оперативного відстеження виконання плану, виявлення помилок та можливостей його коригування;
• документування – представлення бізнес-плану в документальній формі.

Всі розрахунки, які проводяться у межах бізнес-плану, повинні базуватись на відповідних методах і методології планування фінансово-економічних показників. Зокрема на рис. 2 представлено основні методи бізнес-планування.

 
Охарактеризуємо їх:

• метод оптимізації – передбачає проведення розрахунків згідно окремих сценаріїв (варіантів) та обрання найбільш оптимального;
• метод цільового прибутку – базується на визначенні розміру цільового прибутку, який є бажаним для підприємства;
• індикативний метод – передбачає розрахунок критичних обмежень обсягів господарської діяльності, при яких досягається доцільність функціонування підприємства, беззбитковість його діяльності, мінімальна рентабельність вкладеного у бізнес-проект капіталу, ефективність використання ресурсного забезпечення, ін.;
• балансовий метод – базується на ув'язці (шляхом складання умовного балансу) бажаних результатів діяльності підприємства (реалізації підприємницького проекту) з відповідним ресурсним забезпеченням для досягнення цих показників;
• нормативний метод є найбільш точним (проте трудомістким, оскільки часто потребує обґрунтування або встановлення науково-обґрунтованих норм відповідних показників);
• дослідно-статистичний метод використовується за умови, коли неможливо використати наведені вище методи для розрахунку планових показників.

Інформаційна база – це доволі широкий спектр даних, на основі яких складається бізнес-план (рис. 3):

 
Вимоги до написання бізнес-плану розглядаються у двох напрямах: вимоги до оформлення його як документу та вимоги до його структури і змісту основних розділів [2]. У нашому дослідженні розглянемо перший з цих напрямів, бо як і будь-який інший документ, бізнес-план повинен чітко відповідати визначеним вимогам та правилам оформлення (рис. 4).

 
Отже, оформлення бізнес-плану як документа повинно відповідати таким вимогам:

1. незначний обсяг документа, бізнес-план має бути простим та лаконічним, але водночас адекватно розкривати суть підприємницького проекту і його цілі;
2. функціональність документа, тобто в нього повинна бути включена лише та інформація, яка цікавить;
3. легкість у сприйнятті необхідної інформації;
4. структурованість документа. Бізнес-план повинен бути розділений на розділи, параграфи та мати сторінку із змістом;
5. забезпеченість збереженості конфіденційної інформації про підприємство (підприємницький проект);
6. реалістичність припущень та передбачень і науковість представлених результатів;
7. точність фінансових розрахунків;
8. рівність деталізації (однорідність) розрахунків у часі;
9. легкість пошуку необхідної інформації;
10. наочність, тобто у бізнес-плані доцільно основні результати наводити у вигляді ілюстративного матеріалу;
11. формування іміджу успішного підприємства. Цей документ повинен бути привабливим, але простим та через викладення тексту свідчити про успішність функціонування підприємства та привабливість пропонованого бізнес-проекту;
12. об'єктивність оцінки ускладнень, в яких може опинитись реалізація бізнес-проекту;
13. відповідність стилю написання бізнес-плану стандартам та очікуванням щодо цього осіб, на яких він розрахований;
14. надання проекту влучної короткої назви, що є не обов’язковим, проте бажаним, оскільки вона в подальшому може бути відображеною на зовнішній рекламі підприємства, упаковці продукції, інших рекламних матеріалах.

Висновок. Отже, слід зазначити, бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності, створення нових видів бізнесу. Дотримання методології бізнес-планування дозволить вдало розробити бізнес-план і таким чином отримати надійний інструмент у змаганні з конкурентами і в розширенні своєї особистої справи.

Список використаних джерел

1. Барроу К. Бізнес-план : практ. посіб. / Барроу К., Барроу П., Браун Р. – К. : Знання, 2001. – 285 с.
2. Васильців Т. Г. Бізнес-планування : навч. посіб. / Т. Г.Васильців, Я. Д. Качмарик, В. І. Блонська, Р. Л. Лупак. – К. : Знання, 2013. – 207 с.
3. Гетало В. П. Бізнес-планування : навч. посіб. / В. П. Гетало, Г. О. Гончаров, А. В. Колісник. – К. : Професіонал, 2008. – 240 с.
4. Македон В. В. Бізнес-планування : навч. посіб. / В. В. Македон. – К. : ЦУЛ, 2009. – 236 с.
5. Основи менеджменту: навч. посіб. / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. - К. : Кондор, 2006.- 664 c .
6. Покропивний С. Ф. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування : навч. посіб. / С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко. – К. : КНЕУ, 2002. – 379 с.

Інформація для цитування: Чукаєв В.О., Миронов Ю.Б. Бізнес-планування: методологічні аспекти // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2016/02/chukaev.html