Анотація. Стратегічне планування є дуже важливою складовою роботи кожної компанії, підприємства через те, що від планування залежить подальша доля того чи іншого підприємства у конкурентному середовищі. Досить великий відсоток керівників підприємств не приділяють достатньої уваги стратегічному плануванню. Відсутність стратегічних вказівок – це одна з головних небезпек, яка може утруднити успішний розвиток компаній. У публікації висвітлене призначення стратегічного планування на підприємстві в сучасних умовах, головні передумови переходу до стратегічного планування.

Ключові слова: план, планування, стратегічне планування, українські підприємства.

Постановка проблеми. Одне з самих проблематичних завдань розвитку економіки України - це створення умов для успішної інтеграції у систему світогосподарських зв’язків та, зокрема, євроінтеграції. Однак, при цьому дуже важливою є реорганізація непотрібної концентрації та монополізації виробництва на підприємствах, покращення структурних та організаційних стосунків, зміна застарілих методів керівництва та економічних зв’язків. За допомогою стратегічного планування компанія має можливість вчасно знаходити та враховувати внутрішні та зовнішні чинники.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблем застосування стратегічного планування на підприємствах присвячені наукові праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів як Алексєєва М.М., Балабанова Л.В., Богомолов О.А., Владимирова Л.П., Градова А.П., Ідрісов А.Б., Картишев С.В., Карякіна Л.А., Лахтіонова Л.А., Нікіфорова С.В., Оборська С.М., Постніков А.В., Пономаренко В.С., Чорна Л.О., Ястремська О.М., Д. Аакер, Р. Акофф, І. Ансофф, П. Друкер, Х. Віссєм, У. Кінг, Д. Кліланд, Г. Мінцберг, М. Портер, А. Томпсон, А. Чандлер та інші.

Виклад основного матеріалу дослідження. На теперішньому періоді входження України в загальноєвропейські та регіональні структури, назрілими є проблеми розроблення методики запровадження стратегічного планування у діяльності підприємств. Сьогоднішня стрімкість зміни й отримані знань є настільки швидкою, що стратегічне планування є єдиним способом для прогнозування майбутніх можливих проблем, а також можливостей [3].

Для того, щоб це планування здійснювалось ефективно на підприємстві, потрібно розуміти та знати його сутність, етапи та методи розробки.

Стратегічне планування – це планування продуктивної діяльності підприємства на певну стадію, з визначеними цілями і їх змінами через нестабільний ринок, а також реалізації даних цілей і задач відповідно до його потенціалу.

Головні передумови переходу до стратегічного планування наступні:

• необхідність реакції на зміни умов роботи підприємств;
• потреба в диверсифікації виробництва;
• посилення конкуренції;
• інтернаціоналізація бізнесу, розвиток взаємовідносин з підприємствами, які використовують систему стратегічного планування;
• наявність висококваліфікованих менеджерів, спроможних розв'язувати проблематичні питання, використовуючи систему стратегічного управління;
• розвиток теорії та практики стратегічного планування, які допомагають перейти від методу «випробувань і похибок» до наукових методів передбачення й підготовки до майбутнього;
• присутність загальнодоступної інформації для дослідження сильних та слабких напрямів підприємства, зовнішнього оточення та угод суперництва;
• посилення інноваційних процесів, генерація та стрімке освоєння підприємствами новочасних ідей;
• необхідність формування високої культури менеджменту, орієнтованої на запобігання опору змінам та стимулювання розвитку підприємства [2].

Цілі стратегічного планування згідно У. Бреддіка наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Цілі стратегічного планування згідно У. Бреддіка [1]

1	Сформувати організаційну структуру зі стратегічного розвитку, у котрій можуть накопичуватися міркування, нові ідеї, концепції.
2	Визначити зовнішні чинники, які загрожують підприємству.
3	Підготувати програму для оцінювання сильних та слабких напрямів компанії.
4	Схвалити головний напрям розвитку, орієнтуючись на який можна звіряти розбіжні стратегії.
5	Пильно відстежувати тенденції розвитку бізнесу.
6	Орієнтувати співробітників на точнішу роботу.
7	Опрацювати короткострокові рішення в межах стратегічної програми.

Головним призначенням стратегічного планування є моделювання наступних змін господарської системи і її оточення з точки зору деякого бажаного стану й координація впливу усіх деталей системи для досягнення цього бажаного стану.

Процес стратегічного планування як правило складається з таких стадій (табл. 2):

Таблиця 2. Процес стратегічного планування [3]

1	Визначення мети
2	Визначення цілей компанії
3	Створення спеціалізованих підрозділів на підприємстві
4	Розробка стратегії маркетингу
5	Реалізація тактичних рішень
6	Аналіз результатів

Можна виокремити такі завдання стратегічного планування:

• формулювання цілей організації й напрямків діяльності;
• аналіз потенціалу підприємства й визначення обсягу наявних ресурсів, вивчення альтернатив розвитку;
• визначення питань, що вимагають прийому стратегічних рішень;
• передбачення допустимих перемін зовнішнього оточення й пристосування до них шляхом вироблення оптимальної стратегії підприємства [1].

Головне покликання стратегічного планування полягає у виборі найкращого з усіх потенціальних альтернативних варіантів розвитку підприємства в майбутньому. Стратегічне планування представляє собою організаційно-економічну систему, що забезпечує суцільний процес прийняття рішень, у ході котрих встановлюються й уточнюються за часом цілі й задачі розвитку підприємства. Виділяються стратегії і їх досягнення, досліджуються поглиблені плани, що відсвічують різні напрями господарської діяльності. Один з провідних принципів планування – створення єдиної планової системи, що покриває взаємозалежність стратегічного і тактичного планування, безперервність цілеспрямованого процесу.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У теперішніх умовах без розроблення стратегії економічного розвитку та її впровадження в дію підприємство не зможе ефективно функціонувати. Ця стратегія насамперед визначає, в якому напрямі рухатися компанії, формулює мету, місію та цілі, забезпечує правильне використання існуючих ресурсів в компанії. Якщо план містить техніко-економічне обґрунтування та саму програму, як буде далі працювати підприємство, то стратегічне планування є досить правильним вибором для досягнення поставлених цілей та мети в теперішніх нестабільних умовах.

Список використаних джерел

1. Жилінська Л. Сутність і принципи стратегічного планування / Л. Жилінська // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – №3. – С.89–82.
2. Коваль М.І. Необхідність розробки системи стратегічного планування на сучасних підприємствах [Електронний ресурс] / М.І. Коваль. – Режим доступу: http://intkonf.org/koval-mi-neobhidnist-rozrobki-sistemi-strategichnogo-planuvannya-na-suchasnih-pidpriemstvah/.
3. Холодний Г.О. Теоретичні аспекти стратегічного планування на підприємствах України [Електронний ресурс] / Г.О. Холодний. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/VKhNU/Ekon/802/08hskteo.pdf.

Інформація для цитування: Дубов А.В. Cтратегічне планування на українських підприємствах у сучасних умовах // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2016/06/dubov.html