Анотація. У статті проаналізовано  розвиток  туристичної сфери  на  Закарпатті, особливості курортного  та  природно-рекреаційного потенціалу даного регіону. Основна увага публікації звернена на  проблеми  та подальший розвиток  туризму  в Закарпатській області, пропозиції щодо покращення інфраструктури туристичного ринку та його вдосконалення.

Ключові слова: туризм, курорт, рекреаційні послуги, туристичний ринок Закарпаття, курортний та природно-рекреаційний потенціал, інфраструктура.

Мета: аналіз туристичного потенціалу Закарпаття, визначення головних проблем, їх можливість вирішення та подальший розвиток галузі в цьому регіоні.

На сьогодні туристична індустрія є однією із найбільш прогресуючих галузей світової економіки, тому її розглядають як самостійний вид економічної діяльності, так і як міжгалузевий комплекс. Для багатьох держав саме туризм приносить основний дохід та є джерелом прибутків. В економіці України туристична галузь відіграє вагому роль.

Наша держава багата на туристичні зони, проте серед них можна виокремити Карпатський рекреаційний регіон, до якого входять Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області. Сьогодні Закарпаття є одним із найпривабливішим куточків України для туристів. Наявність курортного та рекреаційного потенціалу, мальовничі пейзажі, цікаві визначні пам’ятки історії, культури та архітектури, особливе географічне розміщення на перетині п’яти держав: України, Румунії, Словаччини, Польщі та Угорщини, поєднання різних культур та особливостей сприяє поширенню туризму в цьому регіоні та з кожним роком приваблює все більше число туристів завітати сюди. Вище перелічені можливості і переваги дозволили увійти Закарпаттю у трійку найперспективніших і найпопулярніших туристичних об’єктів нашої держави. Найважливішою особливістю області є те, що вона межує із чотирма країнами Центральної Європи і завдяки цьому до Закарпаття надходять туристичні потоки із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту.

Важливу роль для продуктивного розвитку туризму відіграє інфраструктура. На мою думку у Закарпатській області вона є недорогою, доступною і ефективною. Однією із складових інфраструктури є шосейні та залізничні сполучення. У цій області перетинається 4 найбільших автотранспортних магістралей, регіон має залізничне сполучення практично з усіма столицями Південної і Центральної Європи. Завдяки достатньо розвиненій дорожньо-транспортній галузі щороку зростає надходження мото- та автотуристів, це дає можливість відвідати найвіддаленіші та найцікавіші визначні пам’ятки та місця цього краю, побачити на власні очі природу та ландшафт Західної частини України, помилуватися мальовничими краєвидами, але , на жаль, все ще виникає проблема транспортного сполучення з туристичними об’єктами, адже є частини доріг, які ще потребують капітального ремонту, фінансування та інвестицій, яких надто мало чи практично нема взагалі.

До туристичної інфраструктури належать заклади громадського харчування, проживання, санаторії, курорти, пансіонати, туристичні підприємства, бази відпочинку та інші. На 2015 рік в області зареєстровано 213 готелів та аналогічних засобів розміщенні та 55 спеціалізованих. На жаль, більша частина з них ще не відійшла від стандартів Радянської України, не відповідає вимогам сучасності, проте, за останні роки можна помітити поступові зміни і активізацію будівництва нових закладів розміщення, що відповідають європейському рівню.

Також починає зростати кількість туристичних підприємств і це дозволяє формувати базу для подальшого розвитку різних видів туризму. До найбільш поширених в цій області відносять: сільський, вікендтуризм, пішохідний, лижний, рекреаційний, екологічний туризм та багато інших. Сільський туризм є одним із найважливіших для Закарпаття, так як він більш доступний для туристів і вигідний для самих жителів, оскільки вони радо зможуть за певну плату не лише розмістити людей та надати їм різні послуги, а й також ознайомити з давніми традиціями нашої культури.

Туристичний потенціал Закарпаття багатий - 8 замків, численні старовинні церкви, монастирі, храми, унікальні заповідники, такі як “Карпатський біосферний заповідник”, “Стужиця” та “Синевир” , де знаходиться найглибше озеро Українських Карпат – Синевир, що лежить високо посеред скель та гір (інша назва “Морське око”, глибина 24 м. (рис.1)).

 
 
Закарпаття є оптимальним регіоном для туристів, які бажають не лише відпочити, а й оздоровитися та полікуватися. Край багатий на велику кількість мінеральних вод, найвідоміші з яких “Лужанська”, “Поляна квасова”, “Плосківська”, “Свалява” та інші [2].

На сьогодні налічується близько 50 родовищ мінеральної води , серед яких 38 мають промисловий інтерес(Ужгород, Сіль, Костріно, Лумшори, Солоні Млаки, Свалява, Карпати, Поляна, Плоске, Голубине, Неліпіно, Шаян, Вишково, Келечин, Сойми, Драгово, Александровка, Кобилецкая Поляна, Кваси, Пасика).

Особливою популярністю користуються термальні води, температура яких сягає від + 18 до + 80°C . Центрами термальних купалень є Берегове, Косино і Велятино, а міста Мукачево і село Довге відомі своїми цілющими водами. Курортне містечко Берегове працює як влітку, так і взимку. У 1967 році тут було відкрито басейн з термальною водою, який і до сьогодні функціонує. Він наповнюється з гейзера кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвими водами високої мінералізації, які відновлюють нервову систему, лікуються серцево-судинні хвороби, болі у м’язах, покращують імунну систему, знімають безсоння, усувають шкірні захворювання, головні болі. Окрім рекреації, можна відвідати ще і готичні храми, музей виноробства “Дім вина” у селі Янош. Наступним курортним місцем є Косино. Даний оздоровчо-рекреаційний комплекс "Термальні води Косино" має свою особливість, адже саме він розташований на шлейфі залягання мінеральних термальних вод, що проходить через Францію, Італію, Іспанію, Сербію, Хорватію, Австрію, Швейцарію та Балкани. Вони підходять для лікування хвороб опорно-рухового апарату, наслідків після отримання різних травм кісток та м’язів та дають хороший результат у виведенні солі з нирок.

Велятино відоме своїми термальними водами із вмістом брому та йоду, що дають заспокійливий ефект на людське тіло та організм. Цікавим є те, що саме тут випадає нагода побачити буйволів, яких більше нема на ніде на території України і навіть посмакувати їхнє молоко, що має велику кількість корисних речовин. Іншим, не менш цікавим містом, є Довге. Тут знаходяться одні з найбільших термальних родовищ. У санаторії “Боржава” води використовуються для прийняття ванн у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань. Не даремно цю місцевість вважають перлиною Боржавської долини, адже тут зосереджені смерекові та букові ліси, гори, природний парк “Зачарований край”, де ви можете залишитися наодинці з природою.

Окрім відомих санаторіїв, бальнеологічних комплексів, в Закарпатті є понад два десятки SPA та велнес-обєктів, що надають послуги кліматолікування, бальнеолікування, спелеотерапії. Найвідвідуванішими зонами рекреаційного туризму в цій області є Синяк, Поляна, Голубине, Неліпино, Шаян, Сіль, Нижнє Ужгород, Карпати, Виноградово, Кваси, Сойми.
Для любителів активного відпочинку зимою найкращим варіантом буде лижний спорт, який зосереджений у гірськолижних зонах: Драгобрат, Подобовець, Ізки, Синяк, Пилипець, Воловець та інші. Кожна з них має свої гірськолижні траси, підйомники, пункти прокату спорядження. До цього виду туризму також відносять і скі-тури (позатрасове катання) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, і сноубординг, і сноутюбінг.

Пішохідний туризм – це один із найпопулярніших активних видів відпочинку влітку. Його метою є подолання певної дистанції з групою туристів від початку до місця призначення за певний час. В роки Незалежної України було прокладено спеціальні маршрути, а саме “ Закарпатський туристичний шлях ”, загальна протяжність якого сягає 380 км. [3].

Найчастіше відвідують Чорногірський хребет та Боржавські полонини. Тривалість шляху триває від 11 до 30 днів, залежно від фізичної підготовки групи, погодніх умов та інше. Ось схема маршруту: смт. Великий Березний – хр. Явірник – урочище Дубовий Гай – траверс г. Домашинський Верх – траверс г. Стінка – с. Стужиця – с. Загорб – траверс г. Черемха урочище Багно – с. Лубня – г. Плішка (1068 м ) – с. Верховина-Бистра – траверс г. Клева – перевал Ужоцький – г. Перейба (1018 м) – г. Ближня (1040 м) – г. Кінчик (1115 м) – г. Старостина (1229 м) – г. Великий Верх (1309 м) – г. Пікуй (1408 м) – г. Великий Менчул (1036 м) –г. Перегиб (811 м) – с. Біласовиця – г. Татаревиця (849 м) – перевал Середній Верецький – г. Корна (878 м) – смт. Воловець – г. Темнатик (1343 м) – г. Плай (1330 м) – г. Великий Верх (1598 м) – г. Гимба (1491 м) – полонина Боржава – г. Полонина Кук (1190 м) – г. Мунчел (1247 м) – смт. Міжгір’я – хр. Кичера – с. Синевир – хр. Пишконя – г. Негровець (1707 м) – траверс г. Горб – г. Барвінок (1461 м) – с. Колочава – хр. Красний Верх – г. Сигланський (1564 м) – хр. Красна – с. Усть-Чорна – г. Гора Любові (825 м) – хр. Бесали – г. Стоги (1378 м) – хр. Бедевляска – г. Темпа (1634 м) – хр. Свидовець – хр. Апшинець – г. Стіг (1704 м) – г. Близниця (1881 м) – с. Кваси – полонина Менчул – г. Петрос (2020 м) – г. Говерла (2061 м) [9].

Мукачівський край також популярне місце для туристів. Місто знане не лише своїми курортами, термальними водами, а й цікавими визначними пам’ятками, храмами, замками, найпопулярніші серед яких: Мукачівський жіночий православний монастир, Домбокський жіночий і Ракошинський чоловічий православні монастирі, замок "Паланок" (рис. 2), дегустаційний підвал "Кельтський двір під Ловачкою", довжина якого 45 метрів і знаходиться він у підніжжі гори Ловачка. Столиця Закарпаття – місто Ужгород вражає своєю архітектурою, пейзажами, визначними місцями. До найвидатніших можна віднести кам’яний пішохідний міст, Невицький замок, Ужгородський замок, дендропарк Лаудона, Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей імені Й. Бокшая, міська ратуша, торговий центр Ужгороду - Корзо (в перекладі з італійського “вулиця для прогулянок”) та ще багато інших.

 
 
Туризм на Закарпатті має усі можливості для розвитку - це і природно-кліматичні та географічні особливості місцевості, унікальні туристичні об’єкти, наявність природно-заповідних та охоронних територій, сформована раніше база для розвитку різних видів туризму. Утім, не зважаючи на позитивні аспекти, все ж таки є і проблеми, які слід вирішувати. На жаль, матеріально-технічна база залишається на нижчому рівні від європейських стандартів. Місцевому уряду слід більше уваги сконцетровувати на вирішенні проблем. Нижче перелічені можливі пропозиції і завдання для їх якнайшвидшого вирішення:

• участь у формуваннi державної полiтики у сферах туризму та рекреацiї, забезпечення її реалiзацiї;
• розроблення проектів програм щодо активізації зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності;
• залучення нових технологій, технічної допомоги для розроблення і реалізації соціальних, культурних та інших програм, спрямованих на розвиток області;
• співпраця із сусідніми, іншими європейськими державами з питань транскордонного співробітництва та європейської інтеграції у сфері політики, економіки, туризму, соціально-культурних питань;
• проведення фестивалів,заходів серед населення;
• співпраця з спілками, товариствами, асоціаціями.

Отже, Закарпаття має усі можливості та умови для розвитку туризму в цьому регіоні. Слід зазначити, що роботи для покращення умов, якості обслуговування, громадських закладів є однозначно багато, але поруч із цим йдуть складові успіху розвитку цього напрямку в регіоні – це збереженість природних ландшафтів, доступність місцевості, вигідна інфраструктура, цікаві туристичні місця та об’єкти, імідж області, рекреаційні комплекси та курорти. Туристичний потенціал цього краю багатий і його слід розвивати. На найближче майбутнє потрібно звернути увагу на налагодження конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації наявної відпочинкової інфраструктури  та  поширення малих форм рекреації, зокрема сільського зеленого туризму.

Список використаних джерел

1. Габчак Н. Сільський зелений туризм на Закарпатті // Географія  та  основи економіки в школі. - 2007. - №6. - C.39-41.
2. http://zakarpattyachko.com.ua/pryroda/2011-07-29-19-37-39.
3. https://zakarpattya.eu/turystychne-zakarpattya/.
4. Історико-культурна спадщина України. – К., 1998. – 400 с.
5. http://www.mukachevo.net/readnews.php?nid=19918.
6. http://www.transcarpathiatour.com.ua/ - Туристичний путівник Закарпаття.
7. http://propohody.com/hike8-ua/ - Закарпатський туристичний шлях.
8. http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/index.html - Головне управління статистики у Закарпатській області.
9. Внутрішній  туризм   в  Україні: окремі аспекти. Збірка статей, 2007. – 161 с.

Інформація для цитування: Сизоненко В.І., Миронов Ю.Б. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Закарпатті // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2016/12/syzonenko.html