Ефект саламандри - психологічне явище, що характеризує некритичне сприйняття інформації індивідуумом, з джерел, що заслуговують довіри цим індивідуумом, і подальше ухвалення на основі такої інформації хибних рішень щодо оцінки об'єкту, якого стосується інформація. На даному явищі ґрунтуються інформаційні операції спрямовані на дискредитацію чи дезінформацію опонента.

Свою назву дане психологічне явище отримало внаслідок психологічного експерименту проведеному в одному із закладів громадського харчування Львова у січні 2017 року.

Метою експерименту була перевірка теорії, згідно якої більшість користувачів соціальних мереж некритично сприймають інформацію отриману від своїх друзів та знайомих, не перевіряють фактів викладених у мережі та не враховують науково та логічно обґрунтованих доводів, які заперечують поширену інформацію. Некритичне сприйняття інформації призводить до хибних рішень щодо моральних якостей особистостей щодо яких було поширено інформацію.

В ході експерименту було поширено інформацію про те, що офіцер Національної гвардії України, який перебував у закладі громадського харчування, нібито вбив саламандру, яка випадково зайшла у заклад громадського харчування [1]. При цьому особа, яка поширила цю інформацію, висловила обурення такою жорстокістю військового. Поширена інформація спровокувала обговорення у соціальній мережі Facebook, у якому більшість учасників засудили жорстокість офіцера. Один з учасників обговорення зазначив, що згадана саламандра була домашньою тваринкою маленької дівчинки із сусіднього будинку, стверджуючи, що лише погладивши цю тваринку дівчинка може заспокоїтися і заснути. Дана інформація ще більше посилила негативне сприйняття з боку учасників обговорення особи офіцера.

На переконання учасників обговорення у правдивості інформації про вбивство саламандри не вплинули доказова інформація, що заперечувала, як саму можливість появи саламандри у закладі громадського харчування, так і можливість тісного контакту тварини з дитиною. Зокрема одним з учасників обговорення, організатором експерименту, було наведено докази того, що ця земноводна тварина не може існувати при температурі нижчій за 0 градусів за Цельсієм тоді, як 24 січня 2017 року температура повітря у Львові складала від — 4 до -12 градусів за Цельсієм[2]. Також було наведено інформацію про те, що саламандра виділяє отруйні речовини, а отже її неможливо гладити незахищеною рукою без ризику отримати отруєння. Тобто дівчинка, про яку згадувалося раніше, не могла гладити саламандри без ризику для здоров'я.

Після трьох днів учасниками було вирішено припинити експеримент, оскільки зростала кількість негативних відгуків щодо особи вбивці саламандри, а окремі групи людей розпочали збір коштів для придбання нової тварини для «дівчинки із сусіднього будинку».

Експеримент довів:

• Користувачі соціальних мереж схильні сприймати будь-яку інформацію від друзів та знайомих не перевіряючи її достовірності.
• Користувачі соціальних мереж легко піддаються маніпуляціям здійсненим за допомогою поширеної неправдивої інформації.
• Користувачі соціальних мереж не враховують докази, які логічно спростовують попередньо поширену неправдиву інформацію.
• Соціальні мережі можуть бути використані для масового поширення неправдивої інформації та маніпуляції ставленням до об'єкту щодо якого поширена інформація.
• Дискредитація об'єкту, щодо якого поширена неправдива інформація, в очах аудиторії, на яку поширена неправдива інформація, відбувається швидко та потребує незначних ресурсів. Натомість спростування неправдивої інформації і відновлення іміджу об'єкту, щодо якого поширили неправдиву інформацію, потребує значно більших ресурсів.
• Інформація поширена у соціальних мережах потребує обов'язкової перевірки перед тим, як буде використана для ухвалення тих чи інших рішень.

Найчастіше ефект саламандри зустрічається у соціальних мережах. Одним з останніх типових прикладів, який ілюструє ефект саламандри служить експеримент менеджера проспектів інтернет-сайту ain.ua Олександра Лінника, описаний у статті автора [2]. Експеримент вкотре продемонстрував некритичність сприйняття інформації аудиторією соціальних мереж з джерел, що заслуговують довіри, а також масоване поширення неправдивої інформації користувачами без її попередньої перевірки.

Використані джерела

1. https://www.facebook.com/taras.rodtsevych/posts/1426834067357658.
2. Линник А. Я запостил фейковую новость в украинском Facebook и получил 18 тысяч шеров за два дня. URL: https://ain.ua/2018/03/18/marku-ne-pobedit-fejki/.