Роль нематеріальних активів в прийнятті стратегічних рішень

Роль нематеріальних активів в прийнятті стратегічних рішень

Опубліковано 20.05.2021 р. у розділі Стратегічний менеджмент, Управлінські рішення

Опубліковано у: Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: Тези доповідей ІV Міжнар. наук.-практ. конференції-фестивалю (м. Київ, 20-21 травня 2021 р.). К.: Вид. центр КНУКіМ, 2021. 426 с. С.306-310.

Цінність нематеріальних активів визначається їх відповідністю стратегічним пріоритетам компанії, а не обсягом грошових коштів, які були витрачені на їх створення. Якщо нематеріальні активи відповідають стратегії організації, то їх цінність для компанії зростає.

Фахівці із стратегічного менеджменту розширюють склад нематеріальних активів та включаючи до них організаційні знання, стиль управління, здібності, інтелектуальні ресурси, цінності. І причина для цього вагома. «Більшість ресурсів не є специфічними: капітал, обладнання, матеріальні цінності не можуть бути використані для того, щоб відрізнити один бізнес від іншого за своєю глибинною суттю. Найголовніший ресурс, що відрізняє бізнес та надає визначальні конкуренті переваги, це специфічні виробничі та управлінські знання, що застосовуються в ньому» [6].

Відповідно до визначення, М. Армстронга [1], нематеріальні активи - це фактор, який спільно із фінансовими і матеріальними активами впливає на формування вартості компанії і знаходиться під її контролем. Івашкевич В.Б. [4] дає наступне визначення нематеріальним активам: «...видатки підприємств на нематеріальні об’єкти, що використовуються протягом довготривалого періоду у господарській діяльності і приносять дохід».

До нематеріальних активів підприємств сервісної галузі відносяться:

  • Soft skills;
  • коефіцієнт гостинності (HQ - hospitality quotient);
  • корпоративна культура;
  • цінності організації;
  • комунікація;
  • стиль управління;

Soft skills - це особисті характеристики, завдяки яким людина може успішно взаємодіяти в команді під час розв’язання будь-яких робочих питань. До зазначених характеристик належать наступні вміння:

  • активне слухання (здатність уважно слухати, ставлячи допоміжні запитання, що дозволяють опоненту ширше розкрити думку та зрозуміліше пояснити свою позицію);
  • вміння вести перемовини;
  • невербальні елементи комунікації (вміння не тільки висловлювати думку розумно та стисло, але й застосовувати жести, міміку, поставу на підтвердження слів, що робить спілкування більш виразним);
  • вміння переконувати;
  • вміння презентувати та виступати публічно;
  • storytelling (вміння розповідати);
  • письмові навички (вміння укладати письмові звіти, вести бізнес-комунікацію).

Ілон Маск висловив свою думку, щодо розуміння поняття soft skills: «Загалом люди отримують задоволення від взаємодії з іншими людьми. Якщо ви працюєте над проєктом, до якого залучено команду, то вміння взаємодіяти – надважливе, а спілкування з іншими – найголовніший челендж» [7].

Денні Мейер, засновник і виконавчий директор Union Square Hospitality Group, однієї з найвідоміших і найуспішніших ресторанних груп в світі, лідер і піонер індустрії HoReCa, сказав, що, коли він бере до себе на роботу співробітника, він завжди намагається зрозуміти, який у цієї людини hospitality quotient (коефіцієнт гостинності). Це, за його словами, допомагає йому оцінити, чи володіє ця людина справжньою гостинністю, тобто характеристикою, при якій «ви відчуваєте себе краще, коли завдяки вам інші відчувають себе добре».

HQ складається з шести емоційних навичок, серед яких:

  1. доброта і оптимізм, або віра в краще;
  2. інтелектуальна цікавість;
  3. сувора робоча етика;
  4. емпатія;
  5. самоусвідомлення;
  6. порядність [8].

Науковці під корпоративною культурою розуміють систему цінностей і переконань, що розділяються всіма працівниками, колективна свідомість і менталітет організації. Корпоративна культура визначає поведінку персоналу готелю, його взаємини з клієнтами, керівництвом, посередниками, постачальниками, що завдяки цьому знають, як діяти і на що чекати від службовця. А. Кибанов визначає корпоративну культуру як «набір найбільш важливих положень, які застосовуються членами організації і одержують вираження в заявлених організацією цінностях і нормах, що дають людям орієнтири їх поведінки і дій» [2].

Корпоративна культура є свого роду «вишенькою на тістечку» індустрії гостинності, а також є певною системою організації, підкреслюючи індивідуальність і неповторність індустрії гостинності. Вона відіграє важливу роль у визначенні й реалізації управлінської діяльності, здійсненні ефективної політики готельного підприємства. Цінності компанії – вони ж корпоративні або основоположні цінності – фундаментальні переконання, на яких базується бізнес. Це головні принципи, які використовуються при взаємодії з іншими компаніями, клієнтами і співробітниками, повинні бути фундаментом культури та кадрової політики компанії. Це дієвий інструмент, який є вагомим мотиваційним фактором для працівників на шляху досягнення як особистих цілей, так і стратегічних цілей компанії.

Наприклад національна мережа ресторанів «Mafia» визначає такі цінності: лідерство, служіння людям, чесність, командна робота. Аби визначити цінності підприємства сервісної галузі фахівці радять провести «мозковий штурм», для цього треба запросити людей, які вже працюють у компанії і розуміють її основну місію. Вони зможуть визначити цінності, що будуть відповідати стратегії компанії.

Напрямок розвитку комунікацій підприємства сервісної галузі являється також дуже важливим параметром ефективності готельно-ресторанного-бізнесу. Комунікації підприємства гостинності передбачають дослідження:

  • якості взаємодії між різними підрозділами в процесі надання послуги клієнту;
  • різноманітності комунікаційних каналів, використовуваних у готелі чи ресторані для передачі інформації всередині підприємства;
  • якості інформації, переданої через проміжні ланки в межах організації;
  • своєчасності поширення інформації у закладі;
  • адекватності застосування тих чи інших комунікаційних каналів для забезпечення інформованості різних категорій персоналу;
  • впливу комунікацій на рівень корпоративної культури, що обумовлює корпоративний дух і стан соціально-психологічного клімату в колективі [5].

Ефективна робота підприємства також залежить від вибраного та ефективно застосовуваного стилю управління, що дозволяє успішно використати потенціал всіх співробітників підприємства, розкривати їх творчі можливості, вміння та таланти. Стиль управління – це сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка зумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу. Це звична манера поведінки керівника з підлеглими [3].

Нематеріальні активи відіграють величезну роль у забезпеченні довгострокового успіху підприємств сервісної галузі. Для розвитку нематеріальних активів у закладах готельно-ресторанного господарства необхідним є виявлення таких складових нематеріальних активів , що створюють найбільшу цінність для підприємства, яка втілюється у створенні доданої вартості й відображається приростом капіталізації підприємства. Ефективне використання активів дає змогу сформувати лояльність споживачів та постачальників, які, у свою чергу, сприяють зміцненню позитивного іміджу, репутації та покращенню ринкових позицій підприємств сервісної галузі.

Список використаних джерел

1. Бриль І.В. Особливості формування нематеріальних активів та їх управління в ринковій економіці // Збірник НАН України. Донецьк: 2014. С.80-94.
2. Бугаєвська Ю.В. Поняття корпоративної культури: її суть і структура // Засоби навчальної роботи: збірник наукових праць ХНПУ імені Г.С.Сковороди. 2011. Вип.36. С.12-17.
3. Вініченко І.І., Дідур К.М., Сутність та теоретичні основи стилю управління // Агросвіт. 2011. №21.
4. Куцик П.О., Дрогобицький І.М., Плиса З.П., Скоп Х.І. Облікова концепція управління вартістю активів підприємства: монографія. – Львів: Растр-7, 2016. 268 с.
5. Новик Л.И., Кузин В.Ф. Современные аспекты коммуникативного менеджмента на предприятиях гостиничного хозяйства // Вісник ДІТБ. 2013. №17. С.26–30.
6. Питер Друкер. Задачи менеджмента в XXI веке. 2007. 288 с.
7. Soft Skills: Чому ці навички такі важливі сьогодні? URL: https://jobs.innovecs.com/uk/blog/soft-skills-vazhlyvi-syogodni.
8. Шесть уроков гостеприимства от ресторатора Дэнни Мейера. URL: https://hotelier.pro/f-b/item/2066-dennymeyer/.

Інформація для цитування: Батченко Л.В., Прокопенко А. Роль нематеріальних активів в прийнятті стратегічних рішень // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2021/05/batchenko-prokopenko.html


Коментувати не дозволено.