Обмін інформацією за допомогою мови є надзвичайно важливим досягненням людства. Розмовляючи з іншою людиною, ми можемо передати їй свої емоції, поділитися набутими знаннями або, наприклад, попросити її виконати якусь дію.

Одним з обмежень для розмов упродовж тисячі років була неможливість обміну інформацією на значній відстані. Якщо інша людина буде занадто далеко, ми не зможемо поговорити. Звучить як кліше, що само собою зрозуміло, але правда в тому, що комусь колись доводилося мати справу з цією проблемою.

Що робити, щоб без проблем розмовляти на великих відстані? Зараз відповідь очевидна – купити собі айфон, самсунг чи телефон Xiaomi і користуватися, але ще століття назад все було не так просто…

Звідки пішла назва «мобільний телефон»?

У 1947 році двоє інженерів з Bell Labs поділилися дивовижним баченням. Дуглас Х. Рінг і В. Рей Янг запропонували концепцію телефонної мережі, завдяки чому можна було б вести розмову в автомобілі, що рухається, без будь-яких перебоїв у передачі. Тобто мобільний означає можливість одночасного руху і розмов.

Кожен пристрій мав антену, яка обслуговує певну область на карті. Ідея була для автомобільних телефонів, але вона заклала основу для того, що сьогодні є добре відомим мобільним телефоном, назва якого відноситься до мережі стільникового зв’язку.

Перший у світі дзвінок з портативного телефону

У 1973 році Мартін Купер з Motorola здійснив перший телефонний дзвінок за допомогою пристрою, який був справді портативним телефоном. Цей мобільний пристрій не обмежувався лише роботою в автомобілі, адже невеликі розміри всього апарату дозволили носити телефон із собою.

Мартін Купер використовував прототип моделі DynaTAC (DYNamic Adaptive Total Area Coverage), яка важила близько 1 кг і дозволяла 30 хвилин розмови, а потім довелося заряджатися протягом 10 годин. Телефон під назвою DynaTAC 8000x не був випущений широкому загалу до 1983 року, після того, як його дозволила Федеральна комісія з комунікацій.

Покоління мобільної телефонії

• 1G означає «1-е покоління», яке є першим поколінням мобільних технологій. Мережа 1G була аналоговою, а мобільні телефони та супутні послуги були дорогими рішеннями.
• 2G, тобто мережа другого покоління, це вже цифрові системи і стандарт GSM (Global System for Mobile Communications). Тут стали можливими текстові повідомлення, а також можливість досить обмеженого доступу до Інтернету.
• Коли настала ера 3G, смартфони назавжди запанували на ринку і назавжди перетворили мобільні телефони на щось набагато потужніше. Третє покоління – це вже універсальний доступ до Інтернету, але зростання популярності смартфонів вимагало значно більших можливостей передачі даних, тому знадобилася мережа 4G і стандарт LTE (Long Term Evolution).
• П’яте покоління – це час дуже динамічного розвитку, серед іншого, таких концепцій, як Інтернет речей, і, отже, ще більшого попиту на пропускну здатність при передачі даних. 5G означає більш високу швидкість завантаження даних, кращу стабільність з’єднання . Смартфони сьогодні сповнені складних технологій і пропонують масу можливостей, значно перевищуючи дистанційне голосове спілкування.

Сучасні смартфони багато в чому є протилежністю перших мобільних телефонів – вони маленькі, легкі, надзвичайно ефективні та мають напрочуд багато застосувань. Вони стали невід’ємним інструментом у житті багатьох людей, незважаючи на те, що в минулому були лише гаджетом для багатих і лише для розмов.