Опубліковано у: Глобальні економічні трансформації та цифрові інновації в бізнесі: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 травня 2026 р.). Харків: ДБТУ, 2026.

За умов глобальної цифрової трансформації та зростаючої конкуренції за таланти й технологічне лідерство університети дедалі частіше розглядаються не лише як освітні, а й як підприємницькі інституції, здатні генерувати інновації та комерціалізувати знання. Центральним елементом цієї трансформації стають Центри інноваційного навчання та досліджень (ЦІНД) – структурні підрозділи або самостійні платформи, що поєднують функції дослідницьких лабораторій, акселераторів, менторських програм і майданчиків для взаємодії між академічним середовищем, бізнесом та державою. Саме ЦІНД формують інституційне ядро університетських стартап-екосистем, виступаючи каталізаторами інноваційного підприємництва.

Аналіз світової практики свідчить про те, що університетські інноваційні центри реалізують кілька ключових функцій у розбудові стартап-екосистем, а саме:

1. забезпечують середовище для трансферу знань – від фундаментальних досліджень до прикладних розробок і комерційних продуктів;
2. координують мережеву взаємодію між стейкхолдерами – інвесторами, корпоративними партнерами, органами влади та студентськими командами;
3. здійснюють розвиток підприємницьких компетентностей через освітні програми, хакатони, бізнес-симуляції та реальні проєкти.

Дослідження Angrisani M. et al. на прикладі технологічного хабу підтверджує, що академічна інноваційна екосистема функціонує як тривимірна структура, що охоплює екосистему трансферу технологій, екосистему досліджень та підприємницьку екосистему – і саме ЦІНД виступають архітекторами цієї інтеграції [1].

Провідні університети світу демонструють різні моделі організації ЦІНД. MIT Media Lab та Stanford d.school сформували так звану «відкриту інноваційну» модель, де межа між здобувачем освіти, дослідником і підприємцем є умовною, а сам центр функціонує як постійно діючий стартап-інкубатор. Британська модель, представлена такими структурами, як Cambridge Centre for Smart Infrastructure and Construction, Centre for Secure Information Technologies при Queen’s University Belfast та SynbiCITE при Imperial College London, базується на стратегічному державному фінансуванні та цільовому залученні промислових партнерів. Як показало дослідження університетських інноваційних центрів знань у Великій Британії, ці структури обирають принципово різні стратегії – «pull» (залучення індустріальних фахівців до центру) або «push» (активне просування результатів досліджень у бізнес-середовище), що свідчить про відсутність єдиної оптимальної моделі та необхідність адаптації підходу до специфіки кожного університету [2]. Азійська модель, характерна для Сеульського національного університету та Університету Токіо, спирається на тісну інтеграцію з великими корпораціями та потужну державну підтримку у форматі технопарків.

Попри різноманіття моделей, спільним для успішних ЦІНД є низка ключових характеристик:

• автономність від традиційних університетських бюрократичних процедур;
• наявність венчурного або грантового фінансування;
• сильна менторська мережа практиків;
• доступ до ринків та інвесторів;
• орієнтація на міждисциплінарні команди.

Глобальне зростання університетського венчурного підприємництва є очевидним: кількість стартапів, пов’язаних із університетами, зросла на 25 % порівняно з 2021 роком, а дані свідчать, що понад 20 тис. випускників з усього світу заснували власний бізнес ще з 1990 року [3].

Щодо українських реалій, необхідно визнати, що розрив між вітчизняними університетами та глобальними лідерами у сфері інноваційного підприємництва залишається суттєвим, хоча й поступово скорочується. Ключові проблеми, що стримують розвиток університетських стартап-екосистем в Україні, охоплюють:

• нестабільне регуляторне середовище;
• обмежений доступ до венчурного капіталу;
• недостатній рівень корпоративного R&D (Research and Development);
• слабкий зв’язок між академічними дослідженнями та реальними потребами ринку.

До основних проблем, що стримують інноваційний розвиток України, відносять нестабільне бізнес-середовище, низький рівень державного регулювання та ускладнений доступ до фінансування, а рушійною силою активізації інноваційної діяльності визначається підтримка екосистеми стартапів [4].

Водночас в Україні формуються інституційні передумови для розвитку повноцінних університетських ЦІНД. Яскравим прикладом є платформа Sikorsky Challenge Ukraine при КПІ ім. Ігоря Сікорського – одна з найпотужніших університетських інноваційних екосистем країни, що поєднує конкурс інноваційних проєктів, технологічний парк і програми підтримки стартапів. Подібні ініціативи реалізуються у Львівському торговельно-економічному університеті (Центр інновацій), Українському католицькому університеті (Центр навчальних та інноваційних технологій), Державному біотехнологічному університеті, НаУКМА, Харківському політехнічному інституті тощо. Важливим системним кроком стало спільне впровадження МОН України та Фонду розвитку інновацій загальнонаціональної мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів в університетах країни, що отримали фінансування на розвиток відповідної інфраструктури [5].

Для того, щоб ЦІНД в Україні стали справжніми каталізаторами стартап-екосистем, необхідне системне реформування підходів до їх організації та фінансування:

• по-перше, слід законодавчо забезпечити університетам право на участь у капіталі стартапів і спін-офф компаній – норма, що є стандартною у більшості країн ЄС і США;
• по-друге, необхідно розробити механізми державно-приватного партнерства для фінансування ЦІНД, включаючи податкові стимули для корпорацій, що інвестують в університетські інновації;
• по-третє, ключовою є побудова міжнародних партнерств – включення українських ЦІНД до глобальних мереж на кшталт EIT (European Institute of Innovation and Technology) та університетських альянсів ЄС;
• по-четверте, необхідна трансформація університетської культури – від пасивної передачі знань до активного інноваційного підприємництва, що потребує перегляду систем оцінювання викладачів та здобувачів освіти, а також включення «підприємницьких» освітніх компонент до освітніх програм.

За умов воєнного стану та повоєнного відновлення роль ЦІНД набуває особливого стратегічного значення. Університетські інноваційні центри можуть стати платформами для розроблення нових технологій подвійного використання, залучення діаспорних інвесторів, реінтеграції внутрішньо переміщених вчених і підприємців, а також для прискореного трансферу технологій від оборонного до цивільного сектору. Таким чином, розвиток ЦІНД в Україні – це не лише питання університетської політики, а стратегічний пріоритет національної інноваційної системи, здатний забезпечити конкурентоспроможність країни у глобальній економіці знань.

Список використаних джерел

1. Angrisani M., Cannavacciuolo L., Rippa P. Framing the Main Patterns of an Academic Innovation Ecosystem. Evidence from a Knowledge-Intensive Case Study. International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research. 2023. Vol. 29 (11). pp. 109-131. DOI: https://doi.org/10.1108/IJEBR-12-2022-1088.
2. Owen R., Vedanthachari L. N., Hussain J. The Role of the University Entrepreneurial Ecosystem in Entrepreneurial Finance: Case Studies of UK Innovation Knowledge Centres. Venture Capital. 2024. Vol. 26 (3). pp. 351-375. DOI: https://doi.org/10.1080/13691066.2023.2205606.
3. Ayala-Gaytán E., Villasana M., Naranjo-Priego E. E. University Entrepreneurial Ecosystems and Graduate Entrepreneurship. The Journal of Entrepreneurship. 2024. Vol. 33 (1). pp. 88-117. DOI: https://doi.org/10.1177/09713557241233905.
4. Губарєва І. Екосистеми стартапів в Україні: проблеми, тенденції, перспективи. Економіка та суспільство. 2023. № 55. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-95.
5. В Україні створено мережу стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів: новий поштовх для інноваційного розвитку / Міністерство освіти і науки України. URL: https://nauka.gov.ua/news/v-ukraini-stvoreno-merezhu-startap-shkil-inkubatoriv-akseleratoriv-novyi-poshtovkh-dlia-innovatsiinoho-rozvytku/.

Інформація для цитування: Миронов Ю.Б., Миронова М.І. Центри інноваційного навчання та досліджень як каталізатори розвитку університетських стартап-екосистем: світовий досвід й українські реалії // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2026/05/myronov-myronova.html