Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Спеціальність: 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. - Львів: ЛКА, 2016. - 20 с.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Башнянин Григорій Іванович, Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, завідувач кафедри економічної теорії Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, доцент Носов Олександр Юрійович, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут Центральної спілки споживчих товариств України, професор кафедри економічної теорії, фундаментальних та соціально-гуманітарних дисциплін - кандидат економічних наук Кашпрук Юлія Анатоліївна, Вінницький кооперативний інститут Центральної спілки споживчих товариств України, доцент кафедри фундаментально-економічних та суспільно-гуманітарних дисциплін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стабілізація національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності завжди була і залишається актуальною темою в економічній науці. На сьогоднішній день людство не змогло розробити і впровадити ефективних механізмів розвитку економіки і виходу з криз, незважаючи на значні теоретичні та практичні доробки в галузі макроекономічного регулювання. Особливістю економічних криз останніх десятиліть є те, що вони починалися з фінансового сектору. Тому в сучасних наукових публікаціях все частіше використовується термін «фінансово-економічна криза», який підкреслює те, що причиною макроекономічної нестабільності є фінансовий сектор. Глобальний рух капіталу, розвиток інформаційних технологій та інновацій у фінансовому секторі сприяли швидкому зростанню «фінансової економіки» за останні кілька десятиліть. Це все призвело до того, що шоки фінансового сектору на сучасному етапі завдають суттєвих ударів всій макроекономічній системі. Саме фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. породила постановку питання про регулюючу роль банківських рейтингів у фінансовому секторі для попередження макроекономічних шоків. Тому ретельне дослідження механізмів, через які банківські рейтинги впливають на поведінку макроекономічних агентів є особливо актуальним в наш час. Не варто забувати, що фінансовий ринок – це лише посередник у взаємодії макроекономічних агентів, і першоджерелом макроекономічної нестабільності є поведінка макроекономічних агентів. Навіть саме визначення параметрів макроекономічної нестабільності залежить від суб’єктивного бачення макроекономічних агентів та їх поведінки.

Поведінка макроекономічних агентів, яка впливає на макроекономічні процеси, залежить від інформації. Теоретично використання якісних банківських рейтингів повинно запобігати негативним тенденціям на фінансовому ринку і таким чином сприяти макроекономічній стабілізації національної економіки. Банківські рейтинги є інструментом подолання інформаційної асиметрії в макроекономічній системі, тому вони повинні суттєво впливати на поведінку макроекономічних агентів. Відповідно неякісні банківські рейтинги можуть бути причиною такої поведінки макроекономічних агентів, яка є небажаною для стабільності національної економіки.

Питаннями стабілізаційного регулювання в кризових умовах займалися такі вчені, як Башнянин Г.І., Геєць В.М., Ковтун О.І., Кейнс Дж.М., Кузнєц С.С., Марчук О.О., Носов О.Ю., Савченко К.В., Самуельсон П., Стігліц Дж. та інші. Ці вчені розробили значну кількість концепцій, методичних підходів, методів і показників для проведення ефективних стабілізаційних заходів в умовах макроекономічної нестабільності. Проблеми формування та використання банківських рейтингів розглядалися у працях таких вчених, як Бабкіна І.Є., Батковський В.А., Альтман Е., Арора Н., Вовчак О.Д., Ісмагілова Л.А., Кармінський А.М., Кашпрук Ю.А., Кіфф Дж., Кранен Дж., Лівінгстон М., Логвиненко Ю.Л., Лоффлер Г., Мертон Р., Пересецький А.А., Самородов Б.В., Стащук Д.М., Цибульська (Турчин) Н.Б. та інші. Однак, залишається відкритим питання про те, яким чином банківське рейтингування може забезпечити стабілізацію національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах тематик наукових досліджень Львівської комерційної академії. Отримані результати досліджень увійшли до виконуваних в академії науково-дослідних тем: «Проблеми функціонування та розвитку економічних систем» (номер державної реєстрації 0111U008260), де автором досліджено вплив якості банківського рейтингування на макроекономічні процеси; «Організаційно-економічний механізм функціонування банків України» (номер державної реєстрації 0112U001401), у якій автором з’ясовано особливості імплементації банківського рейтингування в механізми стабілізації національної економіки; «Методологічні та інституційні засади забезпечення фінансової стабільності банків України» (номер державної реєстрації 0115U004090), де автором розроблено методику формування банківських рейтингів за публічною фінансовою звітністю українських банків.

Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розроблення методологічних принципів стабілізації національної економіки на основі формування надійних банківських рейтингів і практичних рекомендацій щодо використання банківських рейтингів в механізмах стабілізації національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено такі завдання:

• з’ясувати сутність банківських рейтингів та вивчити вплив якості банківського рейтингування на макроекономічні процеси;
• класифікувати банківські рейтинги згідно вимог макроекономічних агентів;
• проаналізувати вплив макроекономічної нестабільності на надійність банківських рейтингів;
• дослідити надійність вітчизняних та іноземних методик складання банківських рейтингів;
• удосконалити методи розрахунку показників надійності банківських рейтингів для врахування факту незначної частоти банкрутств серед банків;
• удосконалити етапи відбору показників діяльності українських банків для рейтингової оцінки з використанням інструментів інтелектуального аналізу даних;
• розробити оптимальну методику формування надійних банківських рейтингів за публічною фінансовою звітністю українських банків.

Об’єктом дослідження є державне регулювання національної економіки на основі банківських рейтингів в умовах макроекономічної нестабільності.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних засад і методичних положень щодо формування механізмів стабілізації національної економіки на основі банківського рейтингування в умовах макроекономічної нестабільності.

Методи дослідження. Для досягнення мети роботи та вирішення поставлених завдань у дисертації використано такі методи дослідження: абстрагування, аналогій, аналізу і синтезу (для деталізації категорій «рейтинговий процес», «банківський рейтинг» – розділ 1, п. 1.1-1.2, вивчення моделі грошових потоків макроекономічної системи – розділ 1, п. 1.3); статистичні, фінансового аналізу, функціонального аналізу, стохастичного моделювання (використано при дослідженні і розробленні показників надійності банківських рейтингів – розділ 2, п. 2.1, методи стохастичного моделювання використані для дослідження впливу макроекономічної нестабільності на надійність банківських рейтингів – розділ 2, п. 2.2); математичного моделювання, порівняльного аналізу, інтелектуального аналізу даних (методи порівняльного аналізу використано для дослідження показників надійності банківських рейтингів вітчизняних та міжнародних рейтингових агентств – розділ 2, п. 2.3-2.4, методи математичного моделювання та фінансового аналізу використано для розрахунку показників діяльності українських банків – розділ 3, п. 3.1, методи інтелектуального аналізу даних використано для побудови надійних банківських рейтингів за публічною фінансовою звітністю – розділ 3, п. 3.2-3.3).

Теоретичною та інформаційною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних науковців з питань формування банківських рейтингів і державного регулювання в умовах макроекономічної нестабільності, статистичні збірники, річні та квартальні фінансові звіти банків, законодавчі та нормативно-правові акти України і матеріали, отримані в результаті досліджень, проведених автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні наукові результати дослідження полягають у розробленні теоретичних положень і наданні практичних рекомендацій щодо формування надійних банківських рейтингів та їх використання в механізмах стабілізації національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності. Зокрема, у дисертації:

вперше:

• розроблено за допомогою методів інтелектуального аналізу даних оптимальну методику формування надійних банківських рейтингів за відкритою фінансовою звітністю українських банків, яка порівняно з іншими методиками дозволяє поєднати в залежності від потреб користувачів в рамках єдиного підходу переваги проциклічних і контрциклічних методик;

удосконалено:

• методи розрахунку ряду показників надійності банківських рейтингів, які дозволяють усунути проблему недостатньої статистичної бази по банківських дефолтах;
• методичні підходи до відбору фінансових показників діяльності українських банків для рейтингової оцінки з використанням інструментів інтелектуального аналізу даних, що дозволяє усунути мультиколінеарність в даних і відібрати найбільш дискримінантні факторні ознаки;

набули подальшого розвитку:

• класифікація банківських рейтингів за ознакою практичного використання у банківській діяльності, яка дозволяє одночасно з’ясувати функціональне призначення банківського рейтингу та інтереси потенційних користувачів цього рейтингу. Згідно нашої класифікації кожен вид банківських рейтингів враховує конкретні інтереси чітко визначених макроекономічних агентів.
• наукові підходи до використання надійних банківських рейтингів в механізмах державного регулювання національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності, які, на відміну від існуючих, враховують негативний вплив інформаційної асиметрії, що виникає через ненадійні банківські рейтинги, на грошові потоки макроекономічної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні методологічних положень і практичних рекомендацій щодо формування надійних банківських рейтингів за відкритою фінансовою звітністю банків та їх використання у механізмах стабілізації національної економіки.

Результати дисертаційної роботи використовувались Департаментом економічного розвитку, торгівлі та промисловості Львівської облдержадміністрації при розробці Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2015 рік (довідка №1-11-2422 від 03.06.2015 р.), ПАТ «Кредобанк» для оцінки надійності банківських рейтингів (довідка №10-105/15 від 22.05.2015 р.) та ПАТ «Акціонерний банк Укргазбанк» для розрахунку рейтингової оцінки банку (довідка №519/537/2015/1 від 26.05.2015 р.). Ключові положення та результати дисертаційної роботи впроваджено у навчальному процесі Львівської комерційної академії (довідка №339/01-1.08 від 02.06.2015 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, викладені в дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення та отримали позитивну оцінку на 5 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: «Wspołczesna nauka. Nowe perspektywy» (м. Бидгощ, Польша, 30 січня 2014 р.), «Тенденції розвитку економіки у 2014 р.: аналітичний та теоретико-методологічний аспекти» (м. Дніпропетровськ, 31 січня 2014 р.), «Соціально-економічні реформи в контексті глобалізації та євроінтеграції» (м. Львів, 31 січня 2014 р.), «Актуальні питання економічних наук» (м. Донецьк, 14-15 лютого 2014 р.), «Концепція сталого розвитку економічної та соціальної політики» (м. Київ, 3-4 жовтня 2014 р.), а також на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів навчально-наукового комплексу «Академія»: «Актуальні проблеми економіки і торгівлі в сучасних умовах євроінтеграції» (м. Львів, 12-13 травня 2015 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 5,39 др. арк. (з них одноосібно – 13), серед них: 5 – у наукових фахових виданнях України (1 – у науковому фаховому виданні України, яке входить до міжнародних наукометричних баз), 1 – в іноземному виданні, 6 публікацій за матеріалами конференцій, 1 – в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань на 22 сторінках), 3 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 280 сторінок. Основний зміст викладено на 216 сторінках. Робота містить 40 таблиць, 32 рисунки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, ідентифіковано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі «Банківське рейтингування як інструмент стабілізації національної економіки» основну увагу приділено механізмам впливу банківських рейтингів на макроекономічні процеси. Точність банківських рейтингів впливає на рішення макроекономічних агентів, від яких залежать грошові та товарні потоки країни. Щоб зрозуміти, як банківські рейтинги впливають на стабілізацію національної економіки, встановлено коло користувачів банківських рейтингів та їх цілі. Значну увагу зосереджено на визначенні самого поняття «рейтинг» та класифікації рейтингів.

Поняття «рейтинг» у науковій та методологічній літературі має неоднозначне трактування. Неоднозначність виникає через те, що в одних джерелах поняття рейтингу чітко ототожнюється з абсолютним або відносним значенням кредитного ризику, а в інших джерелах немає такої прив’язки. Наприклад, Афанасенко М.В. визначає, що рейтинг – це комплексна порівняльна оцінка діяльності економічної системи з метою прийняття управлінських рішень, що базується на даних фінансової звітності та експертних оцінках. Кармінський А.М., який ретельно досліджує методологію складання банківських рейтингів, надає перевагу наступному визначенню: рейтинг – це комплексна оцінка стану суб’єкта господарювання, що дозволяє віднести його до певного класу або категорії. Спеціалісти рейтингового агентства «Standard & Poor’s» трактують кредитні рейтинги як відображення думки про відносний рівень кредитного ризику.

Щоб зрозуміти вимоги користувачів до банківських рейтингів, необхідно детально розглянути елементи рейтингового процесу (рис. 1).

 
На рис. 1 показано розподіл користувачів рейтингової інформації на дві важливі групи, які по різному використовують цю інформацію. Внутрішні користувачі – це менеджери, власники об’єкта рейтингового оцінювання (ОРО), яким рейтингова оцінка необхідна для наступних цілей:

1. виходу на фондовий ринок, залучення кредитів;
2. прийняття організаційних управлінських рішень на основі рейтингової оцінки (рейтингове управління ОРО);
3. використання рейтингової оцінки в промоційних та маркетингових заходах.

Зовнішні користувачі – це інвестори, постачальники, клієнти та інші контрагенти ОРО, яким рейтингова інформація необхідна для таких цілей:

1. прийняття інвестиційних рішень інвесторами, кредиторами;
2. фондові біржі в залежності від рейтингу приймають рішення щодо умов допущення емітентів цінних паперів до торгів;
3. постачальники та клієнти на основі рейтингової оцінки приймають рішення щодо умов співпраці з ОРО, чим вищий рейтинг, тим більше довіри до ОРО і тим вигідніші умови готові запропонувати його контрагенти;
4. регуляторні органи можуть використовувати рейтингову оцінку для моніторингу діяльності ОРО.

На рис. 1 ренкінги, які отримують зовнішні користувачі, позначено пунктиром, оскільки за умовами контракту між рейтинговим агентством та ОРО ці рейтингові оцінки не завжди є публічно доступними.

Зрозуміло, що кожна група користувачів рейтингової інформації, залежно від своїх цілей, може мати свої специфічні вимоги до методологічних принципів побудови банківських рейтингів. Наприклад, інвестор або вкладник банку з короткостроковим інвестиційним горизонтом вимагатиме, щоб методика рейтингування була оперативною, тобто, щоб рейтинги відображали поточний фінансовий стан і рейтингові оцінки виставлялися якомога частіше, що дозволить такому інвестору оперативно переміщувати свої кошти до надійних фінансових установ. Довгостроковий інвестор вимагатиме, щоб методика рейтингування банків базувалася на принципі стабільності, тобто банківські рейтинги не повинні змінюватися під дією короткострокової кон’юнктури ринку. Таким чином, методика складання банківських рейтингів буде залежати від того, які нюанси бажають бачити користувачі у рейтинговій інформації.

Різні вимоги користувачів до змісту та якості банківських рейтингів з одного боку обумовлені складністю макроекономічної системи (рис. 2), а з іншого боку зміст та якість банківських рейтингів впливають на рішення макроекономічних агентів, від яких залежить стабільність національної економіки.

 
З рис. 2 видно, що грошові потоки в сучасних відкритих макроекономічних системах значною мірою залежать від фінансового ринку. Тому дестабілізація грошових потоків на фінансовому ринку може призводити до макроекономічної нестабільності в країні чи навіть у цілому світі. Від банківських рейтингів залежать такі грошові потоки: державні заощадження, державні позики, заощадження домогосподарств, заощадження бізнесу, інвестиційні кошти, ввіз та вивіз капіталу. Від інвестиційних коштів залежать інвестиційні витрати підприємств. Центральні банки, уряди країн, розміщуючи вільні кошти в комерційних банках, повинні користуватися банківськими рейтингами. Теоретично це дозволяє розміщувати державні заощадження в надійних банках. Якщо банківські рейтинги при цьому є ненадійними, то це призводить до того, що державні заощадження можуть опинитися в неефективних банках, що може спричинити макроекономічну нестабільність у країні. Ввіз і вивіз капіталу часто здійснюється через банківський сектор шляхом купівлі або продажу акцій комерційних банків іноземними інвесторами. Це особливо характерно для країн з відкритою економікою, зокрема, України. Коли об’єктом інвестування виступає комерційний банк, іноземний інвестор обов’язково враховує його рейтинг. Також ввіз і вивіз капіталу може здійснюватися шляхом безпосереднього розміщення коштів на рахунках вітчизняних банків. Очевидно, що іноземний інвестор приймає рішення, оцінюючи надійність банку за його рейтингом. Отже, надійні банківські рейтинги дозволяють подолати інформаційну асиметрію при прийнятті фінансових рішень макроекономічними агентами. Ці рішення у свою чергу мають суттєвий вплив на макроекономічні процеси загалом.

Описані вище механізми впливу банківських рейтингів на макроекономічну систему показують, що різні макроекономічні агенти мають різні цілі і їм потрібні надійні банківські рейтинги, які б за своїм змістом дозволяли подолати інформаційну асиметрію у кожній конкретній ситуації. Відповідно необхідно класифікувати банківські рейтинги так, щоб вони враховували інтереси макроекономічних агентів. Ми пропонуємо класифікувати банківські рейтинги за ознакою їх практичного використання у банківській діяльності. Така класифікація дозволяє одночасно з’ясувати функціональне призначення банківського рейтингу й інтереси потенційних користувачів цього рейтингу. Отже, за ознакою практичного використання у банківській діяльності ми пропонуємо банківські рейтинги поділяти на такі види:

1. інвестиційні (довгострокові, короткострокові);
2. рейтинги боргових зобов’язань банків (облігацій, субординованих кредитів);
3. рейтинги банківських продуктів (депозитів, кредитів, іпотечних програм);
4. внутрішні банківські рейтинги (рейтинги позичальників, рейтинги якості управління, рейтинги банківських відділень);
5. рейтинги банківських деривативів;
6. рейтинги інструментів гібридного капіталу банку.

Аналіз значної кількості літературних джерел показав, що всі методологічні підходи формування банківських рейтингів, які використовуються в механізмах регулювання національної економіки, можуть варіювати за такими основними параметрами:

1. тип цільового показника, відповідно методика може базуватися на оцінці чистого капіталу (чистого грошового потоку) або на коефіцієнтному аналізі;
2. кількість етапів: одноетапні методики передбачають складання єдиного рейтингу, що ранжує всі об’єкти за комплексним показником (в один етап), а двоетапні методики на першому етапі передбачають поділ досліджуваної сукупності на групи із застосуванням методів експертних оцінок або кількісних процедур класифікації і на другому етапі здійснюється рейтингування в межах кожної окремої групи;
3. наявність різних методів оброблення експертних оцінок або повна відсутність інтерактивної взаємодії з експертами.

У другому розділі «Аналіз впливу надійності банківського рейтингування на стабілізацію національної економіки» аналізуються показники надійності банківських рейтингів вітчизняних та зарубіжних рейтингових агентств у стабільних умовах та в умовах макроекономічної нестабільності. Виявлено вплив макроекономічної нестабільності на показники надійності існуючих методик формування банківських рейтингів. Встановлено, яким чином надійність банківського рейтингування впливає на стабілізацію національної економіки.

Формування показників надійності банківських рейтингів є нетривіальним завданням. У вітчизняній науковій літературі домінують такі показники надійності банківських рейтингів як коефіцієнт передбачуваної здатності (КПЗ) та показник Бріера. Такі показники надійності банківських рейтингів як AUC (area under curve) за кривою ROC (receiver operating characteristic), рівень точності РТ (accuracy ratio – AR) за кривою ПАТ (профіль акумульованої точності), індекс Піетра, Баєсівський рівень помилки, відстань Кулбека-Лайблера і рівень умовної інформаційної ентропії рекомендовані Базельським комітетом з банківського нагляду (БКБН). Також існує багато інших інструментів для оцінки надійності банківських рейтингів, які розробляються науковцями. Загальним недоліком зазначених показників надійності банківських рейтингів є те, що їх розрахунок базується на визначенні фактичних частот дефолтів у рейтингових класах. Оскільки відношення кількості дефолтів серед банків до їх загальної кількості є незначним (0,5%), то фактичні частоти дефолтів будуть мати значну варіацію, що у свою чергу зменшує рівень точності показників надійності банківських рейтингів і вимагає наявності великої кількості статистичних даних про дефолти. Для усунення цього недоліку ми запропонували ряд показників, які дозволять оцінити точність банківських рейтингів.

Ми розрахували показник, який характеризує наскільки ренкінг, який побудований на основі кредитних рейтингів, відрізняється від ренкінгу банків за ROA (рентабельністю активів, яка обчислена за нерозподіленим прибутком) через певну кількість кварталів, за наступною формулою:

(1)

де MTORQS(t) – модифікована відносна загальна порядкова помилка якості рейтингів певної рейтингової системи в момент часу t; RROA(t+k,i) – порядковий номер i-того банку в ренкінгу банків за рентабельністю активів, яка обчислена за нерозподіленим прибутком, в момент часу t+k; RCR(t,i) – порядковий номер i-того банку в кредитному ренкінгу певного рейтингового агентства в момент часу t; N – загальна кількість банків у ренкінгу. Якщо банки мають однакову рейтингову категорію, то їх місце в ренкінгу визначається за додатковим параметром – рентабельністю активів, яка обчислена за нерозподіленим прибутком у момент часу t. Значення MTORQS перебуває в межах від 0 до 1, чим менше значення MTORQS, тим надійнішою є рейтингова система. Ми встановили граничне значення MTORQS на рівні 0,1. Ми розрахували MTORQS для прогнозних горизонтів 1, 2, 3 та 4 квартали і відповідно позначили ці показники: MTORQS-1, MTORQS-2, MTORQS-3, MTORQS-4. У табл. 1 наведено середні значення квартальних MTORQS з часовими горизонтами 1, 2, 3 та 4 квартали для банківських рейтингів уповноважених українських рейтингових агентств (РА).

Таблиця 1
Середні значення квартальних MTORQS-(1-4) для банківських рейтингів українських уповноважених рейтингових агентств у 2009-2014 рр.

Складено автором.

З табл. 1 видно, що за показником MTORQS жодне з українських рейтингових агентств не дає надійних банківських рейтингів. На фоні інших агентств виділяється РА «УКРА», чиї банківські рейтинги за показником MTORQS майже в два рази надійніші, ніж банківські рейтинги інших рейтингових агентств.
Через малу кількість дефолтів серед прорейтингованих українськими рейтинговими агентствами банків ми дещо модифікували розрахунок показника КПЗ. Модифіковані показники КПЗ ми позначили наступним чином: КПЗ-м-1, КПЗ-м-2, КПЗ-м-3, КПЗ-м-4. Цифрою позначено кількість кварталів, тобто часовий горизонт для якого розраховується КПЗ-м. Для розрахунку КПЗ-м банки поділяються на дві групи:

1. ті, у яких через відповідну кількість кварталів після виставлення рейтингів рентабельність активів за нерозподіленим прибутком більша за середню рентабельність по банківській системі;
2. ті, у яких через відповідну кількість кварталів після виставлення рейтингів рентабельність активів за нерозподіленим прибутком менша за середню рентабельність по банківській системі, або банки, що збанкрутували упродовж часового горизонту, який охоплюється показником.

Рентабельність активів за нерозподіленим прибутком ми обрали тому, що саме цей показник, на нашу думку, найповніше розкриває прибутковість банківського бізнесу упродовж усього часу його існування, оскільки він відображає кумулятивну прибутковість банку. Збитковий банк, провівши ризикові операції, за певний період може показати прибутки, які на фоні попередніх накопичених збитків є незначними, а рентабельність за чистим прибутком цього не врахує. Показник КПЗ-м розраховується за формулою:

КПЗ-м = Σ R(ij) / (M • N) (2)

де М – кількість банків, які належать до першої групи; N – кількість банків, які належать до другої групи; R(ij)=1, якщо початковий рейтинг позичальника (і), який належить до першої групи, був кращим за рейтинг позичальника (j), який належить до другої групи; R(ij)=0,5, якщо рейтинги збігаються; R(ij)=0, якщо початковий рейтинг позичальника (і), який належить до першої групи, був гіршим за рейтинг позичальника (j), який належить до другої групи.
У табл. 2 наведено середні значення квартальних КПЗ-м з часовими горизонтами 1, 2, 3 та 4 квартали для банківських рейтингів уповноважених рейтингових агентств України.

Таблиця 2
Середні значення квартальних КПЗ-м-(1-4) для банківських рейтингів українських уповноважених рейтингових агентств у 2009-2014 рр.

* мала кількість банків у другій групі.
Складено автором.

За даними табл. 2 можна зробити висновок, що банківські рейтинги вітчизняних уповноважених рейтингових агентств не можуть подолати інформаційну асиметрію на фінансовому ринку. Тому ці рейтинги не можуть ефективно регулювати фінансові потоки і таким чином стабілізувати національну економіку в умовах макроекономічної нестабільності.
Порівняно з методологічними підходами українських уповноважених рейтингових агентств методики провідних міжнародних рейтингових агентств («Moody’s», «Standard & Poor’s», «Fitch») є прозорими. Банківські рейтинги «Standard & Poor’s» та «Fitch» суттєво не відрізняються, тому їх показники надійності практично рівні. Найбільшого висвітлення в зарубіжній науковій літературі отримала тема розбіжностей в рейтингах «Moody’s» та «Standard & Poor’s». Отже, при аналізуванні показників надійності банківських рейтингів доцільно сконцентрувати увагу на рейтингах «Moody’s» та «Standard & Poor’s». Порівняння середніх рівнів точностей (AR) рейтингів з часовими горизонтами 1 та 5 років для нефінансових корпорацій і банків за 2000-2011 рр. наведено в табл. 3.

Таблиця 3
Середні рівні точностей рейтингів нефінансових корпорацій і банків рейтингових агентств «Moody’s» та «Standard & Poor’s» за 2000-2011 рр.

Примітка: в дужках наведено значення стандартної похибки.
Складено автором.

З даних табл. 3 можна зробити наступні висновки: 1) рівень точності з часовим горизонтом 1 рік для рейтингів нефінансових корпорацій від «Moody’s» та «Standard & Poor’s» є високим і в середньому становить 0,8; 2) рівень точності банківських рейтингів з часовим горизонтом 1 рік є низьким і в середньому становить 0,5, при цьому середнє значення стандартної похибки становить приблизно 0,1; 3) рівень точності банківських рейтингів з часовим горизонтом 5 років є низьким і в середньому становить 0,25, при цьому середнє значення стандартної похибки становить приблизно 0,1. Велике значення стандартної похибки означає, що рівень точності з часовим горизонтом 5 років банківських рейтингів «Moody’s» та «Standard & Poor’s» значно коливається з року в рік і в основному перебуває в межах від 0,15 до 0,35. Значні коливання в рівнях точностей банківських рейтингів обумовлені незначною кількістю дефолтів серед банків.

Перевагою банківських рейтингів провідних міжнародних рейтингових агентств є те, що вони декларують концептуальні підходи до розрахунку рейтингової оцінки, і це дозволяє користувачам рейтингів розуміти, чи враховується економічна кон’юнктура в рейтинговій оцінці. За ознакою врахування економічної кон’юнктури банківські рейтинги поділяються на: 1) ТТС-рейтинги – контрциклічні рейтинги або «рейтинги через цикл» (на англійській мові – «through the cycle ratings»); 2) РІТ-рейтинги – проциклічні рейтинги або «рейтинги поточних умов» (в англомовній літературі – «point-in-time ratings»). ТТС-рейтинги враховують тільки довготермінові зміни вартості активів банку. РІТ-рейтинги одночасно враховують постійні і перехідні коливання вартості активів банку. Макроекономічна нестабільність безпосередньо створює перехідні коливання вартості активів банку, тому РІТ-рейтинги банків відображають фази економічного розвитку. Водночас макроекономічна нестабільність може мати фундаментальний вплив на діяльність банку, тобто змінити динаміку постійних коливань вартості активів банку. Якщо такий вплив відбувається, то макроекономічна нестабільність матиме вплив і на ТТС-рейтинг банку. В умовах значної макроекономічної нестабільності РІТ-рейтинги стають точнішими, а ТТС-рейтинги демонструють ефект «провалювання», який полягає в різкій зміні рейтингу на кілька рейтингових градацій. На нашу думку, сучасна методологія складання банківських рейтингів повинна передбачати розрахунок показника макроекономічної нестабільності, і при низьких та середніх значеннях цього показника рейтинг банку повинен визначатися на основі ТТС-методики, а при високих рівнях макроекономічної нестабільності повинна застосовуватися РІТ-методика. Рівень стабільності банківських рейтингів важливіший для портфельного інвестора, а рівень точності має більше значення, наприклад, для вкладника депозиту при виборі фінансової установи.

У третьому розділі «Розробка ефективної моделі формування та використання банківських рейтингів для стабілізації національної економіки» запропоновано модель формування надійних банківських рейтингів та способи її імплементації в механізми стабілізації національної економіки.

У цьому розділі ми показали, що на основі відкритої фінансової звітності банків, використовуючи методи інтелектуального аналізу даних (data mining), можливо побудувати більш надійні банківські рейтинги за показниками КПЗ-м, КПЗ, РТ, порівняно з рейтингами українських уповноважених рейтингових агентств.

На основі відкритої квартальної фінансової звітності банків ми сформували і відібрали 132 найважливіших абсолютних та відносних показники їх діяльності. Складність формування цих показників полягає в тому, що для розрахунку одного і того ж показника існують різні підходи. Ми враховували підходи НБУ і БКБН. При цьому необхідно адаптувати розрахунок показників до наявних даних у відкритій фінансовій звітності, що безумовно веде до певних спрощень в розрахункових формулах. У розробленій моделі ці 132 показники виступають факторними незалежними ознаками. У залежності від вибору результуючої залежної змінної можна максимізувати той чи інший показник надійності банківських рейтингів. Для початку ми перевіряємо, чи можна спрогнозувати банкрутство банку у наступному кварталі за його фінансовими показниками в поточному кварталі. Таким чином ми розглядаємо результуючу змінну DF-1, яка набуває значення «0», якщо банк не банкрутує у наступному кварталі, і значення – «1», якщо банк банкрутує у наступному кварталі. Маючи квартальну відкриту фінансову звітність українських банків з 2009 року, ми отримуємо 3934 квартальних спостережень. Якщо на основі цих даних ми зможемо побудувати найточнішу прогнозну класифікаційну модель, тоді ми зможемо оптимізувати показники надійності банківських рейтингів. Аналогічно до DF-1 ми перевіряємо, чи можна спрогнозувати банкрутство банку протягом наступних двох, трьох та чотирьох кварталів за його фінансовими показниками в поточному кварталі. Таким чином ми розглядаємо результуючі змінні DF-2, DF-3, DF-4. Для того, щоб перевірити, чи можливо максимізувати надійність банківських рейтингів за показником КПЗ-м, ми перевіряємо, чи можна спрогнозувати рівень рентабельності активів банку за нерозподіленим прибутком у наступному кварталі за його фінансовими показниками в поточному кварталі. Таким чином ми розглядаємо результуючу змінну RA-1, яка набуває значення «0», якщо банк у наступному кварталі має рентабельність активів за нерозподіленим прибутком більшу за середню по банківській системі, і значення – «1», якщо банк у наступному кварталі має рентабельність активів за нерозподіленим прибутком меншу за середню по банківській системі. Аналогічно до RA-1 ми перевіряємо, чи можна спрогнозувати рівень рентабельності активів банку за нерозподіленим прибутком через два, три, чотири квартали за його фінансовими показниками в поточному кварталі. Таким чином ми розглядаємо результуючі змінні RA-2, RA-3, RA-4. Для того, щоб перевірити, чи можливо максимізувати надійність банківських рейтингів за показником ARP (рівень точності за чистим прибутком), ми перевіряємо, чи можна спрогнозувати знак чистого прибутку банку у наступному кварталі за його фінансовими показниками в поточному кварталі. Таким чином, ми розглядаємо результуючу змінну NP-1, яка набуває значення «0», якщо банк за наступний квартал має чистий прибуток, і значення – «1», якщо банк за наступний квартал має чистий збиток (від’ємний чистий прибуток). Аналогічно до NP-1 ми перевіряємо, чи можна спрогнозувати знак чистого прибутку банку за наступні два, три, чотири квартали за його фінансовими показниками в поточному кварталі. Таким чином, ми розглядаємо результуючі змінні NP-2, NP-3, NP-4.

Проведені дослідження дозволили нам запропонувати оптимальний спосіб формування класифікаційної моделі, який передбачає наступні етапи:

1. розглядається класифікаційна здатність кожної ознаки окремо із застосуванням t-статистики. Відповідно для кожної ознаки можна встановити р-значення (p-value), яке показує, яка ймовірність того, що дана факторна ознака є випадковою для розрізнення двох класів. Для подальшого розгляду відбираються тільки ті ознаки, для яких р-значення менше 1%;
2. ті ознаки, які залишилися, перевіряються на дискримінантну спроможність за допомогою квадратичного дискримінантного аналізу. Алгоритм навчання полягає в послідовному переборі відібраних факторних ознак з крос-валідацією на повірочних вибірках. Таким чином ми відкидаємо більшість факторних ознак і в нас залишається найбільш дискримінантна сукупність факторних ознак (як правило, це до 20 ознак);
3. для цих ознак ми перевіряємо дискримінантну здатність повного дерева рішень (CART – classification and regression tree). Тестуємо знайдене дерево рішень на оптимальну кількість термінальних вузлів. Після знаходження оптимальної кількості вузлів ми «обрізаємо» дерево і повторно проводимо крос-валідаційні тести. На цьому етапі більшість факторних ознак відсіюється і в середньому дерево рішень враховує приблизно 4 факторні ознаки;
4. ми перевіряємо, чи при зменшенні кількості факторних ознак для побудови «обрізаних» дерев рішень не були втрачені важливі фактори, які б могли покращити якість прогнозу результуючої змінної (DF, RA, NP). Для цього використовується алгоритм побудови «лісу дерев», який дозволяє виявити важливість кожного із факторів при визначенні рейтингових класів банків у тестових крос-валідаційних випадкових вибірках;
5. отримавши новий набір факторних ознак, знову будується дерево рішень і порівнюється його точність з точністю «обрізаного» дерева, яке ми отримали на третьому етапі. З двох дерев обирається найточніше.

Для прикладу на рис. 3 наведено оптимальне дерево рішень з 4 термінальними вузлами (ДР-4тв) для прогнозування DF-1. З рис. 3 видно, що оптимальне дерево рішень враховує лише дві факторні ознаки: коефіцієнт левериджу (LR) і відношення дохідних активів до зобов’язань (К48).

 
Для перевірки точності сформованих дерев рішень ми розрахували КПЗ, МСЕ і КПЗ-с. КПЗ розраховується за формулою (2), тільки банки діляться на наступні дві групи:

1. банки, що збанкрутували протягом певної кількості майбутніх кварталів;
2. банки, що не збанкрутували протягом певної кількості майбутніх кварталів.

Значення КПЗ більше за 0,5 вважається прийнятним для рейтингової моделі, проте в нас по суті є лише два рейтингові класи («дефолтний» і «недефолтний»), тому ми повинні дещо модифікувати розрахунок КПЗ, щоб збільшити ціну помилки. КПЗ з більшою ціною за похибки (КПЗ-с) ми будемо розраховувати за формулою (2), тільки R(ij) дорівнюватиме 0, а не 0,5, якщо рейтингові класи двох порівнюваних банків збігатимуться. Показники надійності класифікаційних дерев, які сформовані за допомогою рекомендованого нами методу, зведено в табл. 4.

Таблиця 4
Показники надійності рекомендованих класифікаційних дерев рішень

Складено автором.

З табл. 4 видно, що відсоток помилок класифікації МСЕ при прогнозуванні дефолтів банків у наступному кварталі (DF-1) є незначним – 1,3%, проте така низька помилка пояснюється малою кількістю дефолтів. КПЗ-с дає більш точне уявлення про точність прогнозування. Запропоновані моделі за КПЗ-м є набагато надійніші, ніж моделі формування банківських рейтингів українських уповноважених рейтингових агентств. Також табл. 4 показує, що найважчим є прогнозування знаку чистого прибутку. Це можна пояснити тим, що чистий прибуток банку в умовах макроекономічної нестабільності залежить від багатьох випадкових факторів.

Перевагою запропонованих методів розрахунку рейтингової оцінки банку є можливість побудови на їх основі інтегральної рейтингової оцінки. Щоб побудувати інтегральну рейтингову оцінку банку з високими показниками надійності, для початку необхідно встановити важливість кожного цільового показника (DF, RA, NP) для користувача рейтингу. Якщо рейтинг складається для користувача, якого цікавить надійність банку, то на першому місці за важливістю для нього буде прогноз ймовірності дефолту банку у майбутніх періодах (DF), на другому місці за важливістю буде прогноз рентабельності активів за нерозподіленим прибутком (RA), оскільки саме розмір нерозподіленого прибутку і його динаміка визначають здатність банку залишатися фінансово стійким в умовах макроекономічної нестабільності. І на третьому місці за важливістю буде прогноз прибутковості чи збитковості банку у майбутніх періодах (NP). Як вже зазначалося, наявність чистого прибутку не є визначальною ознакою фінансової стабільності банку, оскільки чистий прибуток в поточному періоді може бути отриманий шляхом проведення ризикових банківських операцій, які в майбутньому супроводжуватимуться значними збитками. У той же час наявність збитків у поточному періоді може компенсуватися за рахунок накопиченого нерозподіленого прибутку, і самі збитки можуть бути пов’язані із виведенням з балансу банку «токсичних» активів, що супроводжуватиметься зростанням дохідності у майбутніх періодах. Тобто наявність достатнього розміру накопиченого нерозподіленого прибутку є важливішим фактором фінансової стійкості банку, ніж поточне значення чистого прибутку або збитку. Для користувача рейтингу, який прагне отримати дивіденди або вигідно продати акції банку в короткостроковій перспективі, важливішим буде прогноз наявності чистого прибутку в майбутніх періодах (NP).

Після визначення важливості кожного з факторів для користувача рейтингу їм присвоюються бальні оцінки. Чим важливіший показник, тим більша бальна оцінка. Для користувача, якого цікавить надійність банку для розміщення депозиту, бальні оцінки будуть наступними:

1. прогноз DF отримує 3 бали;
2. прогноз RA отримує 2 бали;
3. прогноз NP отримує 1 бал.

Відповідні прогнози мають різні рівні точностей, тому присвоєні бали за важливістю, ми рекомендуємо множити на відповідні КПЗ-с. Логіка такої операції полягає в тому, що чим точніша прогнозна модель, тим надійнішими є бальні оцінки. Таким чином, інтегральна рейтингова оцінка банку R(n) на прогнозний період в n кварталів розраховується за формулою:

 
де WDF – бальна оцінка важливості прогнозу DF; WRA – бальна оцінка важливості прогнозу RA; WNP – бальна оцінка важливості прогнозу NP; КПЗс(DF,n) – середній КПЗ-с для прогнозу DF на наступні n кварталів; КПЗс(RA,n) – середній КПЗ-с для прогнозу RA на наступні n кварталів; КПЗс(NP,n) – середній КПЗ-с для прогнозу NP за наступні n кварталів; DF(n) – прогнозне значення DF для банку на наступні n кварталів, яке оцінене відповідним оптимальним деревом рішень; RA(n) – прогнозне значення RA для банку на наступні n кварталів, яке оцінене відповідним оптимальним деревом рішень; NP(n) – прогнозне значення NP для банку на наступні n кварталів, яке оцінене відповідним оптимальним деревом рішень.

Таким чином, інтегральна рейтингова оцінка з часовим горизонтом прогнозування 1 квартал розраховується наступним чином: R(1) = 3∙0,4016∙DF(1) + 2∙0,877∙RA(1) + 1∙0,3273∙NP(1) = 1,2048∙DF(1) + 1,754∙RA(1) + 0,3273∙NP(1). Рекомендовані дерева рішень надають оцінки для DF(1), RA(1) та NP(1), які перебувають в межах від 0 до 1. Відповідно інтегральна рейтингова оцінка R(1) перебуватиме в межах від 0 до 3,2861. Чим більше значення R(1), тим менш надійним є банк, оскільки максимальне значення отримується при умові, що банку прогнозується дефолт в наступному кварталі (DF-1=1), рентабельність його активів за нерозподіленим прибутком у наступному кварталі також прогнозується на рівні нижчому за середню по банківській системі (RA-1=1) і прогнозується збиток у наступному кварталі (NP-1=1).

Застосування рекомендованих нами методів розрахунку рейтингової оцінки банків дозволяє:

1. врахувати пріоритети користувачів рейтингової інформації;
2. поєднати в залежності від потреб користувачів в рамках єдиного підходу переваги РІТ- і ТТС-методик;
3. вибрати і оцінити цільові показники надійності отриманих рейтингів;
4. здійснювати рейтингове управління банком.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання щодо стабілізації національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності на основі банківського рейтингування. Отримані науково-теоретичні, методичні та практичні результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Стабільність сучасних макроекономічних систем значною мірою залежить від грошових потоків фінансового ринку. Від банківських рейтингів напряму залежать такі грошові потоки: державні заощадження, державні позики, заощадження домогосподарств, заощадження бізнесу, інвестиційні кошти, ввіз капіталу, вивіз капіталу. Надійні банківські рейтинги усувають інформаційну асиметрію на фінансовому ринку, що дозволяє різним макроекономічним агентам приймати оптимальні рішення, які мінімізують ризик виникнення фінансових «бульбашок» в переоцінених секторах економіки, що, у свою чергу, стабілізує всю макроекономічну систему.

2. Оскільки банківські рейтинги регулюють поведінку макроекономічних агентів з різними інтересами, виникає потреба в класифікації банківських рейтингів за ознакою практичного використання у банківській діяльності. За ознакою практичного використання у банківській діяльності банківські рейтинги поділяються на такі види: інвестиційні; рейтинги боргових зобов’язань банків; рейтинги банківських продуктів; внутрішні банківські рейтинги; рейтинги банківських деривативів; рейтинги інструментів гібридного капіталу банку.

3. В умовах макроекономічної нестабільності довгострокові рейтинги, сформовані за допомогою TTC-методик, стають менш надійними за короткострокові рейтинги на основі PIT-методик. У зв’язку з цим, сучасна методологія складання банківських рейтингів повинна передбачати розрахунок показника макроекономічної нестабільності і при низьких та середніх значеннях цього показника рейтинг банку повинен визначатися на основі ТТС-методик, а при високих рівнях макроекономічної нестабільності повинна застосовуватися РІТ-методика. Такий підхід забезпечить високий рівень точності і прийнятний рівень стабільності банківських рейтингів та дозволить уникнути ситуацій значного раптового зниження рейтингів.

4. Проаналізувавши існуючі показники оцінки надійності банківських рейтингів, було виявлено потребу в удосконаленні існуючих і розробленні нових показників надійності. Це пов’язано з тим, що існуючі показники надійності базуються на визначенні фактичних частот дефолтів у рейтингових класах, що вимагає наявності великої кількості статистичних даних про дефолти. Банки банкрутують рідше за підприємства, тому на практиці наявних даних про дефолти банків може виявитися не достатньо. Для усунення цього недоліку запропоновано наступні показники надійності: рівень точності за чистим прибутком (ARP), модифікована відносна загальна порядкова помилка якості рейтингів (MTORQS), коефіцієнт передбачуваної здатності модифікований (КПЗ-м), інтегральний індекс надійності (IR).

5. Серед уповноважених українських рейтингових агентств найбільш точними є банківські рейтинги РА «УКРА» за показниками КПЗ-м і MTORQS. Проте, навіть рейтинги цього агентства не можна вважати надійними, оскільки вказані показники не відповідають граничним значенням надійності. За рівнем точності банківські рейтинги провідних міжнародних рейтингових агентств також є ненадійними і їм притаманний ефект «провалювання». Ці факти свідчать про те, що банківські рейтинги не можуть подолати інформаційну асиметрію на фінансовому ринку. Отже, існує потреба в розробленні більш ефективних методик формування банківських рейтингів.

6. Для формування надійних банківських рейтингів відібрано і визначено методи розрахунку 132 фінансових показників за відкритою фінансовою звітністю українських банків. При цьому враховано підходи НБУ і БКБН до розрахунку головних фінансових показників банків. На основі цих показників перевіряються можливості сучасних інструментів інтелектуального аналізу виявити певні закономірності у фінансовій звітності збанкрутілих банків.

7. Розроблено оптимальну методику формування надійних банківських рейтингів за публічною фінансовою звітністю українських банків. Запропоновано метод визначення оптимальних моделей прогнозування дефолтів банків, рівнів рентабельності активів банку за нерозподіленим прибутком та знаку чистого прибутку. Оптимальна модель прогнозування цільового показника формується у вигляді дерева рішень, яке враховує мінімально можливу кількість найбільш дискримінантних немультиколінеарних факторів. Запропонована методика розрахунку банківських рейтингів на основі відкритої фінансової звітності українських банків показує кращі показники надійності, ніж рейтинги уповноважених рейтингових агентств України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Миронов Ю. Б. Сутність і призначення банківських рейтингів / . Б. Миронов // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів, 2014. – Вип. 24.01. – С. 243-249. (0,41 д.а.)
2. Миронов Ю. Б. Методологічні підходи до складання рейтингів комерційних банків / Ю. Б. Миронов // Економічний форум. – 2014. – № 2. – С. 214-221. (0,93 д.а.)
3. Миронов Ю. Б. Класифікація банківських рейтингів та їх практичне використання / Ю. Б. Миронов // Вчені записки університету «Крок». Серія «Економіка». – 2014. – Вип. 35. – С. 73-78. (0,7 д.а.)
4. Миронов Ю. Б. Державне регулювання процесу валідації методологій складання банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Ефективність державного управління : зб. наук. праць. – 2014. – № 39. – С. 231-238. (0,65 д.а.)
5. Миронов Ю. Б. Сильні та слабкі сторони різних показників надійності банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2014. – Вип. 6, Ч. 5. – С. 26-30. (0,67 д.а.)

Публікації у наукових періодичних виданнях інших держав та у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз

6. Миронов Ю. Б. К вопросу требований пользователей к банковским рейтингам / Ю. Б. Миронов // European Applied Sciences. – 2014. – No. 4. – P. 119-122. (0,47 д.а.)

Тези доповідей і матеріали конференцій

7. Миронов Ю. Б. Принципы построения методологии составления банковских рейтингов / Ю. Б. Миронов // Zbior raportow naukowych. Wykonane na materiałach Miedzynarodowej Naukowi-Praktycznej Konferencji «Wspołczesna nauka. Nowe perspektywy» (Bydgoszcz, 30.01.2014 - 31.01.2014). – Warszawa : Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2014. – 80 s. – S. 54-56. (0,17 д.а.)
8. Миронов Ю. Б. Класифікація банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Тенденції розвитку економіки у 2014 р.: аналітичний та теоретико-методологічний аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 31 січня 2014 р.). – У 2-х частинах. – Дніпропетровськ : НО «Перспектива», 2014. – Ч. 1. – 124 с. – С. 49-52. (0,23 д.а.)
9. Миронов Ю. Б. Класифікація вимог користувачів до банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Соціально-економічні реформи в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 31 січня 2014 р.) / ГО «Львівська економічна фундація». У 3-х частинах. – Львів : ЛЕФ, 2014. – Ч. 1. – 112 с. – С. 60-62. (0,17 д.а.)
10. Миронов Ю. Б. Рейтинговий процес та процедура присвоєння банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Актуальні питання економічних наук : збірник матеріалів III Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 14-15 лютого 2014 р.). – Донецьк : ГО «СІЕУ», 2014. – 140 с. – С. 108-111. (0,23 д.а.)
11. Миронов Ю. Б. Підходи до визначення надійності показників банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Концепція сталого розвитку економічної та соціальної політики : збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 3-4 жовтня 2014 р.). У 2-х частинах. – К. : ГО «Київський економічний науковий центр», 2014. – Ч. 2. – 144 с. – С. 43-46. (0,23 д.а.)
12. Миронов Ю. Б. Вплив макроекономічної нестабільності на рейтинги комерційних банків / Ю. Б. Миронов // Актуальні проблеми економіки і торгівлі в сучасних умовах євроінтеграції : матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу та аспірантів навчально-наукового комплексу «Академія» (м. Львів, 12-13 травня 2015 р.). – Львів : Видавництво ЛКА, 2015. – 408 с. – С. 387-388. (0,12 д.а.)

Публікації в інших виданнях

13. Миронов Ю. Б. Вимоги користувачів до банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Проблеми інноваційного розвитку економіки України : збірник наук. праць / НО «Перспектива». У 2-х частинах. – Дніпропетровськ : ВД «Гельветика», 2014. – Ч. 2. – 312 с. – С. 109-115. (0,41 д.а.)

Анотація

Миронов Ю. Б. Стабілізація національної економіки на основі банківського рейтингування в умовах макроекономічної нестабільності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Львівська комерційна академія. – Львів, 2016.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання щодо стабілізації національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності на основі банківського рейтингування. Запропоновано класифікацію банківських рейтингів за ознакою практичного використання у банківській діяльності. Удосконалено методи розрахунку ряду показників надійності банківських рейтингів. Також удосконалено метод відбору фінансових показників діяльності українських банків для рейтингової оцінки з використанням інструментів інтелектуального аналізу даних. Розроблено оптимальну методику формування надійних банківських рейтингів за відкритою фінансовою звітністю українських банків. Подальший розвиток дістав процес використання надійних банківських рейтингів у механізмах державного регулювання національної економіки в умовах макроекономічної нестабільності. На основі розроблених показників надійності та методики формування надійних банківських рейтингів, запропоновано методичні рекомендації щодо імплементації банківського рейтингування в механізми стабілізації національної економіки.

Ключові слова: стабілізація економіки, макроекономічна система, макроекономічний агент, державне регулювання, макроекономічна нестабільність, банківське рейтингування.

Annotation

Myronov Yu. B. Stabilization of National Economy on the Basis of Bank Rating in the Conditions of Macroeconomic Instability. – Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences in specialty 08.00.03 – Economics and Management of the National Economy. – Lviv Academy of Commerce. – Lviv, 2016.

The thesis provides a theoretical generalization and a new solution of scientific and practical task concerning the stabilization of the national economy in the conditions of macroeconomic instability on the basis of bank rating process. In the thesis classification of bank ratings on the basis of practical use in bank activity is offered. Methods of calculation of reliability indicators of bank ratings are improved. Also the method of financial indicators selection of the Ukrainian banks for a rating assessment with use of data mining tools is improved. The optimum method of formation of reliable bank ratings on the basis of open financial statements of the Ukrainian banks is developed. Further development got a process of reliable bank ratings using in mechanisms of state regulation of national economy in the conditions of macroeconomic instability. On the basis of the developed reliability indicators and methodology of reliable bank ratings formation, in the thesis methodical recommendations concerning implementation of bank rating process in mechanisms of the national economy stabilization are offered.

Keywords: national economy stabilization, macroeconomic system, macroeconomic agent, state regulation, macroeconomic instability, bank rating process.

Аннотация

Миронов Ю.Б. Стабилизация национальной экономики на основе банковского рейтингования в условиях макроэкономической нестабильности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Львовская коммерческая академия. – Львов, 2016.

В диссертационной работе приведено теоретическое обобщение и новое решение научно-практического задания относительно стабилизации национальной экономики в условиях макроэкономической нестабильности на основе банковского рейтингования. Актуальность выбранной темы обусловлена обострением вопроса о регулирующей роли банковских рейтингов в финансовом секторе для предупреждения макроэкономических шоков.
Целью данного исследования является разработка методологических принципов формирования надежных банковских рейтингов и практических рекомендаций относительно их использования в механизмах стабилизации национальной экономики в условиях макроэкономической нестабильности.

В первой главе «Банковское рейтингование как инструмент стабилизации национальной экономики» основное внимание уделено механизмам влияния банковских рейтингов на макроэкономические процессы. Точность банковских рейтингов влияет на решения макроэкономических агентов, от которых зависят денежные и товарные потоки страны. Разные макроэкономические агенты имеют разные цели и им нужны надежные банковские рейтинги, которые бы по своему содержанию позволяли преодолеть информационную асимметрию. Соответственно необходимо классифицировать банковские рейтинги так, чтобы они учитывали интересы макроэкономических агентов. Поэтому в диссертации предложена классификация банковских рейтингов по признаку практического использования в банковской деятельности. Согласно этой классификации банковские рейтинги делятся на такие виды: инвестиционные; рейтинги долговых обязательств банков; рейтинги банковских продуктов; внутренние банковские рейтинги; рейтинги банковских деривативов; рейтинги инструментов гибридного капитала банка.

Во второй главе «Анализ влияния надежности банковского рейтингования на стабилизацию национальной экономики» исследуются показатели надежности банковских рейтингов отечественных и зарубежных рейтинговых агентств в стабильных условиях и в условиях макроэкономической нестабильности. Поскольку доля дефолтов среди банков является незначительной, то фактические частоты дефолтов имеют значительную вариацию, которая в свою очередь уменьшает уровень точности показателей надежности банковских рейтингов и требует наличия большого количества статистических данных о дефолтах. Для устранения этого недостатка усовершенствованы методы рассчета ряда показателей надежности банковских рейтингов. Проведенный анализ показал, что банковские рейтинги украинских и международных рейтинговых агентств являются ненадежными. Следовательно, существующие банковские рейтинги не могут преодолеть информационную асимметрию на финансовом рынке, что, в свою очередь, дестабилизирует всю макроэкономическую систему.

В третьей главе «Разработка эффективной модели формирования и использования банковских рейтингов для стабилизации национальной экономики» предложена оптимальная методика формирования надежных банковских рейтингов по открытой финансовой отчетности украинских банков. Усовершенствован метод отбора финансовых показателей деятельности украинских банков для рейтинговой оценки с использованием инструментов интеллектуального анализа данных. Дальнейшее развитие получил процесс использования надежных банковских рейтингов в механизмах государственного регулирования национальной экономики в условиях макроэкономической нестабильности. Также обосновано внедрение Национальным банком Украины процедур рейтингового управления банковской системой. Этот комплекс мероприятий позволит уменьшить информационную асимметрию, что будет способствовать стабилизации национальной экономики в условиях макроэкономической нестабильности.

На основании разработанных показателей надежности и методики формирования надежных банковских рейтингов в диссертации предложены рекомендации относительно имплементации банковского рейтингования в механизмы стабилизации национальной экономики.

Ключевые слова: стабилизация экономики, макроэкономическая система, макроэкономический агент, государственное регулирование, макроэкономическая нестабильность, банковское рейтингование.