Опубліковано у: Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС і навчальному процесі : збірник наукових статей за матеріалами доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 23 грудня 2016 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2017. – 313 с. – С. 285-290.

Дистанційна форма навчання завдяки технічному прогресу за останній час набула широкого поширення і стала альтернативою традиційним системам освіти у багатьох країнах світу. Дистанційна освіта показала себе однією з найперспективніших та найефективніших систем підготовки фахівців різних галузей.

До недавнього часу на території України і багатьох інших країн, особливо тих, які раніше входили до складу "соціалістичного табору", дистанційні технології навчання практично не застосовувалися. Насамперед це було викликано слабким розвитком і недостатнім поширенням технічних засобів передових інформаційних і комунікаційних технологій. Проте за останнє десятиліття почали створюватись технічні передумови для активного впровадження та використання систем дистанційної освіти, тому проблема вибору конкретної системи дистанційної освіти є надзвичайно актуальною та вимагає ґрунтовного вивчення.

До головних критерії вибору системи дистанційної освіти (СДО) можна віднести такі (таблиця 1):

Таблиця 1. Критерії вибору системи дистанційної освіти

Критерій	Характеристика
Функціональність	Означає наявність у СДО набору різноманітних функцій, таких як форуми, чати, можливість аналізувати активність учнів, управління курсами і самими учнями та ін.
Зручність користування	Цей параметр показує зручність адміністрування та можливість легко оновлювати існуючий контент на базі створених шаблонів, а також зручність їх використання для кінцевих користувачів
Система перевірки знань	Дає можливість оцінювати фактичні знання учнів в межах СДО
Модульність	Передбачає наявність широкого набору різноманітних блоків (модулів) навчального матеріалу, які можуть використовуватися в інших курсах навчання конкретної СДО.
Мультимедійність	Можливість використання в якості контенту текстових, гіпертекстових та графічних файлів, 3D-графіків, аудіо, відео, gif- і flash-анімації
Вартість	Складовими частинами вартості системи є її ціна, а також різні додаткові витрати на її впровадження і подальший її супровід, наявність або відсутність ряду обмежень щодо чисельності користувачів СДО і т.п.
Стабільність	Цей критерій відображає ступінь стійкості роботи СДО у залежності від рівня активності користувачів.
Технічна підтримка	Можливість підтримки стабільної роботи СДО, усунення можливих помилок із залученням фахівців з розробки СДО
Українська локалізація	Локалізована версія продукту виглядає більш дружньою як для адміністрування, розробки курсів, так і для кінцевих користувачів освітніх послуг

Проблема вибору платформи, на якій буде працювати СДО, є ключовою, тому при виборі конкретної СДО варто врахувати всі згадані вище критерії, особливо акцентуючи увагу на кошти, які будуть виділені для придбання та підтримки ефективного функціонування системи.

Варто відзначити, що не всі СДО є платними, існують і некомерційні продукти, які практично нічим не поступаються своїм "комерційним" конкурентам. Але у будь якому випадку кошти будуть необхідні для закупки обладнання (комп'ютерів), оплати праці найманого персоналу, який обслуговуватиме СДО, викладачів тощо.

Розглянемо детальніше переваги та недоліки комерційних та безкоштовних СДО.

Позитивні сторони комерційного програмного забезпечення (ПЗ) добре відомі широкому колу користувачів: як правило, це надійні продукти з належною підтримкою та регулярними оновленнями. Однак таке ПЗ має і негативні сторони. Так, наприклад, існує так звана проблема "закритих дверей", коли програмний код джерела недоступний для співробітників освітньої організації, тому навіть незначні зміни у програмному коді практично неможливі. У такій ситуації організація може спробувати вийти на контакт з компанією-розробником, якщо у неї з'явилися якісь раціональні пропозиції щодо вдосконалення платформи. До негативних сторін також можна віднести досить високу вартість будь-якого комерційного продукту, наявність плати за користування ліцензією, за збільшення загальної кількості користувачів СДО і т.п. До числа комерційних СДО відносяться такі продукти як "Доцент", "Прометей", "RedClass", "IBM Lotus Workplace Collaborative Learning", "WebTutor", "Naumen Learning", "Oracle Learning Management", "LMS eLearning Server", "Competentum.Magister", "Competentum.ShareKnowledge", "Learn eXact" та ін. [1]

Перевагами безкоштовного програмного забезпечення з відкритим кодом (Open Source) є як відсутність будь яких витрат на придбання та користування програмними засобами, так і можливість змінювати програмний продукт згідно власних потреб. У даному випадку з'являється можливість об'єднати досвід та талант багатьох викладачів, студентів, волонтерів-програмістів, які будуть сприяти в розвитку та вдосконаленні різного виду освітніх програмних продуктів. До негативних сторін Open Source можна віднести фактор, який виражає страх, невпевненість та сумнів користувачів в надійності і якості безкоштовних програм. Також частим недоліком такого ПЗ є порушення стандартів доступу (accessibility standards) та недостатнього захисту даних. Серед СДО, створених на базі Open Source, можна виділити такі системи як "Moodle", "Dokeos", "LAMS", "Sakai", "OLAT", "ATutor", "Claroline", "OpenACS" та ін. [1]

Аналізуючи в системі Інтернету інформаційні ресурси та відгуки на численних форумах з проблем СДО було виявлено, що найбільший інтерес серед OpenSource представляє собою система "Moodle". Головною відмінною рисою системи "Moodle" можна вважати те, що навколо неї утворилося досить активне міжнародне співтовариство користувачів, які стали ділиться своїм набутим досвідом роботи, обговорюючи при цьому виникаючі проблеми, проводять обмін досвідом своєї роботи та результатів подальшого розвитку середовища.

Аналіз інформаційних ресурсів мережі Інтернет та відгуків на форумах з проблем СДО показав, що найбільший інтерес серед OpenSource систем викликає проект "Moodle". Характерна особливість "Moodle" полягає в тому, що навколо нього сформувалася активна міжнародна спільнота розробників та користувачів, які діляться досвідом роботи на платформі, обговорюють проблеми, обмінюються планами та результатами подальшого розвитку середовища.

Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) [2] – це система дистанційної освіти, метою якої є створення якісних дистанційних курсів навчання. Цим програмним продуктом широко користуються більш ніж в 100 країнах світу, його використовують школи, університети, компанії та викладачі. Система "Moodle" за своїми можливостями стоїть на рівні з багатьма відомими комерційними продуктами.

Головні переваги СДО "Moodle":

1. Поширення програмного продукту у відкритому коді, можливість створення і подальшої розробки додаткових модулів, інтеграція з іншими освітніми системами.
2. "Moodle" володіє широкими можливостями для комунікації - чат, форум, розсилка, обмін файлами, внутрішня пошта, можливість рецензування робіт учнів (студентів).
3. Застосування різноманітних засобів оцінювання.
4. Представлення повної інформації про роботу учнів, їх активність тощо.
5. Інтерфейс програми дає можливість роботи у системі людям різного рівня освіти, різних культур та фізичних можливостей, що уможливлює користування системою навіть людям з особливими потребами.

Система "Moodle" володіє трьома форматами курсів – форум, структура (сюди входять навчальні модулі без прив'язки до календаря), календар (тут всі навчальні модулі прив'язані до конкретних дат календаря). Такий курс містить необмежену кількість ресурсів, куди входять книги, веб-сторінки, каталоги, посилання на файли, а також будь-яку кількість різного виду інтерактивних елементів: тести, опитування, анкети, завдання, лекції, глосарій та інші елементи.

Використовуючи різні поєднання елементів курсу, викладач створює свою систему навчання таким чином, щоб запропоновані форми вивчення матеріалу повністю відповідали цілям і поставленим завданням конкретних занять.

В "Moodle" створено умови для оцінювання всіх елементів курсу, в тому числі і за шкалами, які були створені самими викладачами. Для кожного курсу створюється зручна сторінка, яка дає можливість переглядати останні зміни в курсі, де за обраний період часу викладач має можливість побачити зарахованих на курс студентів, останні повідомлення на форумах, спроби проходження тестів та виконання завдань курсу.

Для роботи у системі викладачі можуть використовувати зручний і простий у роботі текстово-графічний редактор. Крім цього є можливість вводити різні формули в форматі Algebra або TeX.

На сьогоднішній день доволі численна українська спільнота користувачів надає достатню технічну підтримку даній системі.

Список використаних джерел

1. Готская И. Б. Выбор системы дистанционного обучения : аналитическая записка / И. Б. Готская, В. М. Жучков, А. В. Кораблев [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ra-kurs.spb.ru/2/0/2/1/?id=13.
2. Освітня платформа "Moodle": офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://moodle.org/.

Інформація для цитування: Сватюк О.Р., Миронов Ю.Б., Миронова М.І. Критерії та особливості вибору системи дистанційної освіти // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2016/12/svatiuk-myronov-sdo.html