Опубліковано у: Інформаційні технології в освіті та практиці : збірник наукових статей за матеріалами доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 20 грудня 2019 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2019. – 246 с. – С. 120-124.

Постійний розвиток інформаційних технологій, їх удосконалення, перехід на рівень віртуальних комунікацій неминуче ведуть до змін інформаційного освітнього середовища закладу вищої освіти. На сьогодні широкого поширення в освітній сфері отримало дистанційне навчання як одна з перспективних технологій навчання. Форми організації дистанційних навчальних заходів численні та різноманітні – це і навчальні програмні продукти, і віртуальні заняття в режимі онлайн, а також вебінари, які можуть проходити у формі семінарів, дискусій, конференцій.

Вебінари (від англ. webinar – web-based seminar, що перекладається як «семінар, організований на базі веб-технологій») – це онлайн семінари, організовані через мережу Інтернет у режимі реального часу [2, с. 106].

Такий формат заходу як вебінар має вагомі переваги для організації самостійної роботи студентів. Істотними перевагами вебінарів є мінімальні витрати на їх підготовку, низька собівартість, можливість залучення великої кількості слухачів, значна економія часу. Для участі у вебінарі не потрібно нікуди їхати, не потрібно дбати про велике приміщення для проведення заходу. Це дозволяє дуже істотно скоротити витрати. Від студентів не вимагається зайвих зусиль, не пов’язаних з самим процесом навчання. Вебінар дозволяє студентам здобувати необхідні знання, перебуваючи біля персонального комп’ютера чи навіть смартфону в комфортному для навчання середовищі.

У процесі вебінару як виду заняття викладач і кожен студент повинні бути забезпечені індивідуальними обладнанням (персональним комп’ютером або смартфоном з мікрофоном і відеокамерою), використовується необхідний дидактичний матеріал (презентації, відеоматеріали, таблиці, схеми), для здійснення контролю застосовуються опитування, чат, тестування та ін.

Використання аудіовізуальних матеріалів забезпечує високий рівень запам’ятовування, не виключаючи різноманітності видів діяльності, а також дозволяє повною мірою забезпечити зворотний зв’язок з викладачем. З іншого боку, завдяки застосуванню високотехнологічної апаратури кожен слухач має можливість спілкуватися з викладачем онлайн, задавати йому питання, але при цьому не відчувати психологічних бар’єрів, пов’язаних з дискомфортом спілкування на публіці. Подоланню психологічного бар’єру сприятимуть диференційований підхід і орієнтація на індивідуальне навчання.

Вебінар, володіючи основними характеристиками традиційного семінару, є його більш складною формою. Це пов’язано з безперервним аудіовізуальним контактом слухача і викладача. Викладач перебуває у віртуальному просторі щодо студентів, тому аудіоінформація сприймається простіше. Можна повною мірою використовувати засоби невербального спілкування: міміку, жести, артикуляцію.

Важливою перевагою вебінару є те, що вебінар можна записати і згодом використовувати для повторного перегляду, формування бібліотеки вебінарів, самоаналізу викладачем змісту, стилю і техніки мови вебінару. Відеозаписи вебінару важливі для слухачів, яким потрібно більше часу для аналізу отриманої інформації, більш глибокого її засвоєння. Таким чином, саме орієнтація на індивідуальні особливості кожного студента дозволяє ефективно використовувати вебінар при організації самостійної роботи студентів.

При організації самостійної роботи студентів закладів вищої освіти вебінари дозволяють студентам більш якісно засвоювати теоретичний матеріал навчальної дисципліни, отримувати консультації викладачів, чути думки інших учасників курсу, формувати свої загальнокультурні та професійні компетенції. Викладачам вебінари дозволяють забезпечити науково-педагогічну та методичну підтримку самостійної роботи студентів [1, с. 33].

Підготовка вебінарів схожа з організацією очних заходів із урахуванням специфіки Інтернет-технологій. Організаторам необхідно:

• визначитися з тематикою і датою заходу, поінформувати про це потенційних учасників;
• визначитися з видом вебінару: відкритий (доступний кожному, хто приєднався) або закритий (доступ тільки за попередньою реєстрацією, паролем – використовується, наприклад, при організації платних або корпоративних вебінарів);
• визначити формат вебінару за кількістю лекторів. Камі Гріффітс та Кріс Петерс у статті «10 кроків планування успішного вебінару» [3] наводять такі варіанти (таблиця 1):

Таблиця 1. Переваги та недоліки різних форматів вебінару

Побудовано за матеріалами [3].

Також можливий наступний формат: у вебінарі беруть участь 2-3 лектори, які доповідають почергово та після цього спільно коментують запитання слухачів. У будь-якому випадку розуміння формату вебінару дає можливість подальшого планування виходячи як з технічних, так і кадрових ресурсів.

Організатори вебінару заздалегідь визначають програмну платформу для проведення вебінару. При виборі необхідно орієнтуватися на наступні параметри:

• чи є вебінар окремим заходом чи компонентом великого дистанційного курсу;
• передбачувана кількість учасників вебінару;
• частота проведення вебінарів;
• можливості, пропоновані сервісом (онлайн інструменти реєстраційних форм та опитувань, підтримуване програмне забезпечення, можливість інтеграції з сайтом організатора, запис вебінару, відгуки і т. д.) [2, с. 108].

Таким чином, вебінари – це формат заходів, що володіє вагомими перевагами, особливо для організації самостійної роботи студентів. Використання аудіовізуальних матеріалів забезпечує високий рівень запам’ятовування, не виключаючи різноманітності видів діяльності, а також дозволяє забезпечити зворотний зв’язок з викладачем. Завдяки застосуванню високотехнологічної апаратури кожен слухач має можливість спілкуватися з викладачем онлайн, задавати питання, при цьому не відчуваючи психологічного бар’єру, пов’язаного з дискомфортом спілкування на публіці. Вебінар надає потужні можливості для організації самостійної роботи студентів, дозволяє працювати над вдосконаленням загальноосвітніх та фахових компетентностей. Викладачі мають можливість працювати зі студентами, ділитися досвідом і знаннями, перебуваючи у будь-якій точці земної кулі.

Список використаних джерел

1. Ваганова О. И. Вебинар как средство организации самостоятельной работы студентов в условиях дистанционного обучения / О. И. Ваганова, М. Н. Гладкова, А. В. Гладков, М. О. Сундеева, М. А. Татаренко // Азимут научных исследований: педагогика и психология. – 2016. – № 2 (15). – С. 31-34.
2. Иванова Е. Б. Организация дистанционного обучения в формате вебинаров (рекомендации по проведению вебинара от и до) / Е. Б. Иванова // Управление образованием: теория и практика. – 2012. – № 3 (7). – С. 106-113.
3. Griffiths K. 10 Steps for Planning a Successful Webinar / K. Griffiths, C. Peters [Electronic Resource]. – Access Mode : https://www.socialbrite.org/2010/08/09/10-steps-for-planning-a-successful-webinar/.

Інформація для цитування: Миронов Ю.Б., Сватюк О.Р., Миронова М.І. Особливості використання вебінарів у дистанційній освіті // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2019/12/myronov-svatiuk-vebinar.html