Опубліковано у: Актуальні проблеми неперервної освіти в інформаційному суспільстві: матеріали Міжнар наук.-практ. конф. (м. Київ, 29-30 травня 2020 р.). – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. – 398 с. – С. 189-190.

Із 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин, у тому числі для закладів вищої освіти, які перейшли на дистанційне навчання. Усі навчальні дисципліни у ЗДМУ викладаються за підтримки платформи Teams та інших інформаційних ресурсів.

Специфіка дистанційного навчання впливає на способи відбору і структуризацію змісту, способи реалізації тих чи інших методів і організаційних форм навчання, що суттєво впливає на функціонування всієї системи. За такої організації навчального процесу на студента покладається більша відповідальність щодо відбору й обробки інформації, прийняття рішень, спираючись на власні роздуми, власне бачення проблеми.

Змінюється і роль викладача, що полягає в тому, щоб допомогти учням, стимулювати їх до самостійних роздумів, нових поглядів на досліджувану тему, дисципліну. Водночас викладач і учень залишаються учасниками цього процесу в межах активного зворотного зв’язку [2].

Однак в умовах, що склалися, дистанційне навчання виявилося викликом для усіх без винятку суб’єктів освітнього процесу. Варто вказати на основні його недоліки.

• Технічне забезпечення. Смартфони є практично в усіх, а особисті комп’ютери та планшети - не в кожного. А через смартфони систематично виконувати деякі завдання не зручно.
• Низька якість Інтернет-зв’язку. Нерідко сайти, особливо з відео не завантажуються.
• Обсяги та терміни здачі завдань є нерівноцінними. Враховуючи можливості студентів, навчання не може тривати 24 на 7, що інколи буває під час дистанційного навчання.
• У кожного викладача свій підхід до вибору інструментів для дистанційного навчання в Teams та залученні інших інтернет-ресурсів. Такої різноманітності не витримують навіть найсучасніші гаджети (їх пам’ять засмічується), а також це порушує принцип єдності у алгоритмі спілкування викладач - студент.
• За санітарно-гігієнічними вимогами навіть професійний користувач комп’ютерних технологій має обмеження - 4 години роботи на день з перервою після кожної години роботи. На студента сьогодні припадає значно більше навантаження як під час занять, так і після них, при виконанні домашніх завдань, тестів тощо [1].
• Порушення звичного ритму дня. В умовах тривалого карантину не можна вийти на прогулянку в парки, спортивні майданчики, вживу поспілкуватися з іншими студентами групи. Через це страждає психоемоційний та фізичний стан, погіршується самопочуття.
• Студентам не вистачає спілкування з викладачем, так званого зворотного зв’язку. Крім оцінювання варто використовувати опитувальники, де з’ясовувати, що сподобалось більше? Що отримали для себе нове? Який ресурс краще працював? В комунікації з викладачами важливо вчасно надавати інформацію, тримати зворотній зв’язок, висвітлювати процес, результати, перемоги та труднощі.

Таким чином, з огляду на проблеми дистанційного навчання, нами рекомендовано, щоб позаурочні Інтернет-завдання мали рекомендований характер; остаточне оцінювання виконання завдань мало додаткові терміни; було скорочено час на проведення лекційних, практичних занять з обов’язковими перервами в межах одного заняття.

Література

1. Кивлюк О. П. Оптимальні параметри застосування інформаційної педагогіки / О. П. Кивлюк // Гілея. Філософські науки. - 2011. - Вип/ 43. – С. 374-381. – URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/14411/1/Kyvluk.pdf.
2. Коберник І. Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН / І. Коберник. – URL: https://nus.org.ua/view/dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu-plan-dij-dlya-shkil-batkiv-i-mon/.

Інформація для цитування: Кремпова Л.О. Проблеми дистанційного навчання у закладі вищої освіти // Електронний науковий вісник «Керівник.ІНФО». - URL: https://kerivnyk.info/2020/05/krempova.html