Куцик П.О., Миронов Ю.Б., Башнянин Г.І. Рейтингування діяльності банківських установ як інструмент стабілізації національної економіки

Розділ 2. Вплив надійності банківського рейтингування на стабілізацію національної економіки

2.2. Стабільність як критерій надійності банківських рейтингів

Крім рівня точності банківських рейтингів, критерієм надійності є також їх стабільність. Під стабільністю банківських рейтингів мається на увазі їх здатність не змінювати значення своїх рейтингових категорій протягом тривалого часу. Традиційно рівень стабільності рейтингових змін визначають як частку банків, для яких протягом року їх рейтингові категорії не зазнали змін. Також РА «Moody’s» визначає ще рівень стабільності великих рейтингових змін – це «частка банків, для яких протягом року зміни в їх рейтингових категоріях не перевищили двох рейтингових градацій» [175].

Підвищити стабільність банківських рейтингів можна двома шляхами:

  1. застосуванням спеціальних методик складання банківських рейтингів, які від самого початку орієнтовані на досягнення більшої стабільності рейтингів, це так звані методики «через цикл», детальніше описані в наступному підрозділі;
  2. застосуванням процедури згладжування вже виставлених рейтингів, тобто зміни в рейтингах дозволяються тільки тоді, коли нове значення рейтингової категорії перевищує попереднє на певну кількість рейтингових градацій.

Рівень стабільності банківських рейтингів більш важливий для портфельного інвестора, а рівень точності має більше значення, наприклад, для вкладника депозиту при виборі фінансової установи. Тому більшість рейтингових агентств намагаються за допомогою своїх методик укладання банківських рейтингів збалансувати показники точності та стабільності банківських рейтингів (рис. 2.3).

Типова для рейтингових агентств ситуація вибору між рівнями стабільності та точності

Рис. 2.3. Типова для рейтингових агентств ситуація вибору між рівнями стабільності та точності

 
З рис. 2.3 видно, що рівні точностей для моделей укладання банківських рейтингів А і С однакові, проте модель С має більшу стабільність, відповідно модель С краща за А. Модель В і А мають одинакові рівні стабільності, проте модель В має більший рівень точності, тому модель В краща за А. Щоб остаточно з’ясувати, яка ж з моделей В і С краща, доцільно для кожної з моделей розрахувати інтегральний індекс надійності (ІR – integral reliability) за формулою

ІR = λ•AR + (1 – λ)•SR,   (2.34)

 
де SR – рівень стабільності; AR – рівень точності; λ – параметр в межах від 0 до 1, який характеризує, якому показнику надає перевагу користувач рейтингової інформації.

Якщо λ більше за 0,5, то для користувача рейтингової інформації більше значення має точність, а не стабільність. Для нейтрального користувача доцільно брати λ, що дорівнює 0,5, оскільки такий вибір оптимально збалансовує точність і стабільність рейтингів.