Висновки

Отримані при вирішенні науково-практичного завдання зі стабілізації національної економіки за умов макроекономічної нестабільності на основі банківського рейтингування науково-теоретичні, методичні та практичні результати послужили підставою для таких висновків:

1. Стабільність сучасних макроекономічних систем значною мірою залежить від грошових потоків фінансового ринку. Від банківських безпосередньо напряму залежать такі грошові потоки: державні заощадження, державні позики, заощадження домогосподарств, заощадження бізнесу, інвестиційні кошти, ввезення капіталу, вивезення капіталу. Отже, надійні банківські рейтинги усувають інформаційну асиметрію на фінансовому ринку, що дає змогу різним макроекономічним агентам ухвалювати оптимальні рішення, мінімізуючи ризики виникнення фінансових «бульбашок» у переоцінених секторах економіки, що, своєю чергою, стабілізує всю макроекономічну систему.
2. Оскільки банківські рейтинги регулюють поведінку макроекономічних агентів з різними інтересами, постає потреба в класифікації банківських рейтингів за ознакою практичного використання у банківській діяльності. За ознакою практичного використання у банківській діяльності банківські рейтинги поділяються на такі види: інвестиційні, рейтинги боргових зобов’язань банків, рейтинги банківських продуктів, внутрішні банківські рейтинги, рейтинги банківських деривативів, рейтинги інструментів гібридного капіталу банку.
3. За макроекономічної нестабільності довгострокові рейтинги, сформовані на основі TTC-методик, стають менш надійними ніж короткострокові рейтинги, сформовані на основі PIT-методик. Враховуючи це, сучасна методологія складання банківських рейтингів повинна передбачати розрахунок показника макроекономічної нестабільності, і за низьких та середніх значень цього показника рейтинг банку повинен визначатися на основі ТТС-методик, а за високих рівнів макроекономічної нестабільності повинна застосовуватися РІТ-методика. Такий підхід забезпечить високу точність і прийнятну стабільність банківським рейтингам і допоможе уникнути значних раптових знижень рейтингів.
4. Ті показники надійності, які використовуються на сьогодні, базуються на визначенні фактичних частот дефолтів у рейтингових класах, що вимагає великої кількості статистичних відомостей про дефолти. А оскільки банки банкрутують рідше за підприємства, на практиці наявних даних про дефолти банків може виявитися недостатньо. Для усунення цього недоліку запропоновано такі показники надійності: рівень точності за чистим прибутком (ARP); модифікована відносна загальна порядкова помилка якості рейтингів (MTORQS); коефіцієнт передбачуваної здатності модифікований (КПЗ-м); інтегральний індекс надійності (IR).
5. Серед рейтингів уповноважених українських рейтингових агентств найбільш точними за показниками КПЗ-м і MTORQS є банківські рейтинги РА «УКРА». Проте ці рейтинги не можна вважати надійними, оскільки їх показники не відповідають граничним значенням надійності. За рівнем точності банківські рейтинги провідних міжнародних рейтингових агентств також є ненадійними і їм притаманний ефект «провалювання». Ці факти свідчать про те, що банківські рейтинги не можуть подолати інформаційну асиметрію на фінансовому ринку. Отже, існує потреба в більш ефективних методах формування банківських рейтингів.
6. Для формування надійних банківських рейтингів відібрано та описано методи розрахунку 132 фінансових показників за відкритою фінансовою звітністю українських банків. При цьому враховано підходи НБУ і БКБН до розрахунку головних фінансових показників банків. На основі цих показників перевіряються можливості сучасних інструментів інтелектуального аналізу виявити певні закономірності у фінансовій звітності збанкрутілих банків.
7. Розроблено оптимальну методику формування надійних банківських рейтингів на основі публічної фінансової звітності українських банків. Запропоновано метод визначення оптимальних моделей прогнозування дефолтів банків, рівнів рентабельності активів банку за нерозподіленим прибутком і знака чистого прибутку. Оптимальна модель прогнозування цільового показника формується у вигляді дерева рішень, яке враховує мінімально можливу кількість найбільш дискримінантних немультиколінеарних факторів. Запропонована методика розрахунку банківських рейтингів на основі відкритої фінансової звітності українських банків має кращі показники надійності, ніж рейтинги уповноважених рейтингових агентств України.