Тема 1. Методологічні засади теорії організації

Ключові орієнтири до теми 1

Сутність поняття «організація».

Збереження рівноваги організації та її цілісності.

1.1. Сутність поняття «організація»

Слово «організація» походить від латинського «organize» – робити спільно. Організація розглядається як процес і як явище. Як процес вона уособлює сукупність дій, що ведуть до утворення і вдосконалення взаємозв’язків між ланками цілого, наприклад: створення працездатного колективу. Організація – це система сукупності упорядкованих, взаємопов’язаних, взаємодіючих частин цілого. Термін «організація» має декілька значень. З одного боку, це узагальнене поняття інститутів усіх форм власності – приватних і суспільних, тобто будь-яке підприємство є організацією. З іншого боку, організація носить інструментальний характер і описує систему формальних правил та приписів (будь-які підприємства, установи мають певну організацію).

Організацію розуміють як діяльність (створення структури) і як результат (структуру). Її структурування передбачає поєднання та розподіл завдань, їх носіїв (людей) і сфер діяльності (трудових процесів).

Результатом структурування є організаційна структура, що поєднує в собі організацію структури та організацію роботи.

Під організацією структури розуміють розподіл виробничого процесу на елементи за принципом поділу праці та їх координування по вертикалі та горизонталі. Організація роботи уособлює структурування процесу праці та дій у межах певної системи управління. На практиці організація структури та організація роботи тісно взаємопов’язані, оскільки робота здійснюється в межах певної системи управління, а будь-яка система управління реалізується через структурування процесу праці.

1.2. Закони організації

Закони є вищим ступенем пізнання і характеризуються формою загальності (тобто, висвітлюють загальні відносини, зв’язки, властиві всім явищам цього роду, класу). Науковій літературі притаманні їх різні категорії, зокрема: закони природи, закони-приписи, закони мислення, закони організації, закони певних наук (наприклад, економіки, менеджменту).

Теоретичним підґрунтям організації є закони, що характеризують стійкі зв’язки та суттєву взаємообумовленість організаційних систем як об’єктивних явищ. Під законом організації розуміються необхідні, важливі, стійкі співвідношення між елементами системи, а також між системою і зовнішнім середовищем. Теорія організації базується на групі специфічних законів: самозбереження, впорядкування, синергії, композиції та пропорційності розвитку. Важливе значення надається загальновідомому закону єдності аналізу та синтезу відносно організації. Розглянемо суть і роль основних законів.

...................

Наведено частину першої теми книги для ознайомлення. Повна версія підручника у продажі

Питання для самоконтролю по темі 1

1. Розкрийте сутність поняття «організація».
2. Що вкладається у поняття «організація структури»?
3. У чому полягає принцип ієрархічної побудови цілей в організації?
4. На які групи умовно поділяються закони організації?
5. Поясніть сутність синергії як основного закону організації.
6. Що таке принципи організації?
7. За якими ознаками здійснюється групування принципів організації?
8. До якої дилеми зводить організаційні процеси фундаментальний принцип організації – принцип підбору?
9. Охарактеризуйте основні етапи розвитку організації.
10. Поясніть, як можна утримувати рівновагу та цілісність організації.

Тести до теми 1

1. Під організацією структури розуміють:
а) створення моделі організаційної структури підприємства;
б) структурування процесу праці та дій у межах певної системи управління;
в) розподіл виробничого процесу на елементи і координацію їх по вертикалі та горизонталі;
г) розподіл функціональних повноважень по вертикалі та горизонталі.

2. Теоретичним підґрунтям організації є закони, які характеризують:
а) стійкі зв’язки і суттєву взаємообумовленість організаційних систем як об’єктивних явищ;
б) зміни організаційних систем під впливом змін у внутрішньому середовищі;
в) зміни організаційних систем під впливом змін у зовнішньому середовищі;
г) правила внутрішнього розпорядку організації.

3. Вимога закону композиції полягає в тому, що:
а) вертикальний і горизонтальний розподіл праці в організації залежить від мети її діяльності;
б) мета діяльності організації визначає характер діяльності підсистем;
в) мета діяльності організації залежить від ієрархії цілей підсистем;
г) мета діяльності підсистеми (елемента) одночасно є підціллю діяльності системи.

4. Закон онтогенезу стосується:
а) стійкості організації відносно впливу певного середовища;
б) фаз життєвого циклу розвитку організації;
в) якісних перетворень в організаційних структурах;
г) розподілу повноважень у ієрархічних структурах.

5. Закон синергії полягає в тому, що:
а) сума властивостей організованого цілого дорівнює сумі властивостей кожного з елементів системи;
б) сума властивостей організованого цілого перевищує суму властивостей кожного з елементів системи;
в) сума властивостей кожного з елементів системи перевищує суму властивостей організованого цілого;
г) сума властивостей організованого цілого не залежить від суми властивостей кожного з елементів системи.

6. Закон єдності аналізу-синтезу визначає, що:
а) процеси спеціалізації та диференціації необхідно доповнювати процесами кооперування та інтеграції;
б) усі процеси в організації мають аналізуватися за певним алгоритмом;
в) процесами управління в організації визначаються повноваження на нижчих рівнях ієрархії;
г) метою аналізу процесів в організації є розробка адекватних управлінських рішень.

7. Закони організації діють:
а) незалежно один від одного, під впливом організаційних змін;
б) ізольовано один від одного, під впливом зовнішнього середовища;
в) у взаємозв’язку один з одним, утворюючи систему;
г) підпорядковуючись меті організації.

8. Складна система машин, організована в потокову лінію і працююча в єдиному ритмі, є прикладом застосування принципів:
а) принципу рухливої рівноваги;
б) принципу підбору;
в) принципу слабкої ланки;
г) ланцюгового зв’язку й інгресії.

9. Якій стадії життєвого циклу організації притаманні наступні риси: цілеспрямованість, здатність ризикувати, поєднання директивних методів управління з ретельним контролем, найвища згуртованість і взаємодія колективу?
а) етап зародження;
б) етап зростання;
в) етап зрілості;
г) етап старіння.

10. Здатність системи повертатися в стан рівноваги після збурення називається:
а) рівновага системи;
б) стійкість системи;
в) поведінка системи;
г) стабільність системи.

Наведено частину першої теми книги для ознайомлення. Повна версія підручника у продажі

Придбати підручник можна на сайті OLX.UA